Бом-брамсель

Бом-брамселі барка «Крузенштерн» (виділено червоним). Видно фор-бом-брамсель, грот-бом-брамселі першої і другої грот-щогл. У барка відсутній крюйс-бом-брамсель, бо на бізань-щоглі в цього типу вітрильників ставлять тільки косі вітрила.

Бом-бра́мсель (від нід. bovenbramzeil) — невелике вітрило, що на суднах з прямим вітрильним озброєнням підіймається над брамселем[1]. Використовується при легких і попутних вітрах[2]. Рея, на якій встановлюється бом-брамсель, називається бом-брам-реєю. Часто буває летючим вітрилом: не має гітових, а його рея не має топенантів і брасів.

Залежно від щогли, на якій підіймаються бом-брамселі, вони мають окремі найменування: на фок-щоглі — фор-бом-брамсель, на грот-щоглі — грот-бом-брамсель, на бізань-щоглі — крюйс-бом-брамсель.

Встановлення бом-брамселя передбачене тільки на досить великих вітрильниках з високими щоглами, здатними нести додаткову площу вітрил. Бом-брамселі впроваджені на кораблях на початку XVIII століття, але до кінця цього століття, як правило, не встановлювалися на бізань-щоглі[3]. Від назви вітрила походить одне з найменувань легкого вітру (2 бали за шкалою Бофорта) у нідерландській мові — bovenbramzeilskoelte[4].

Для керування бом-брамселями застосовуються такі снасті: два бом-брам-шкоти, два бом-брам-гітови (гітови відсутні в летучих бом-брамселів). Роботи з поставлення і прибирання бом-брамселів здійснюються з марсів.

Вище бом-брамселя можуть встановлювати вітрило 5-го ярусу — трюмсель.

Розташування

Розташування бом-брамселів (над розрізними марселями і брамселями)
  1. крюйс-бом-брамсель
  2. грот-бом-брамсель
  3. фор-бом-брамсель

Примітки

  1. ↑ Брамсель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. ↑ Dean King, A Sea of Words: A Lexicon and Companion to the Complete Seafaring Tales of Patrick O'Brian, 3rd ed. (New York: Henry Holt, 2000)
  3. ↑ See http://www.greatgridlock.net/Sqrigg/fullrig.html [Архівовано 11 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
  4. ↑ García-Herrera, R., D. Wheeler, G.P. Können, F.B. Koek and M.R. Prieto (2003). CLIWOC multilingual meteorological dictionary, An English-Spanish-Dutch-French Dictionary of wind force terms used by mariners from 1750—1850 [Архівовано 22 лютого 2012 у Wayback Machine.]. KNMI, De Bilt (Netherlands), p. 22. ISBN 90-369-2243-7.