БейфутБейфу́т (від нід. bijvoet)[1] — металева оковка з вертлюгом, за допомогою якого рея своєю серединою кріпиться до бугеля на щоглі. Вертлюг бейфута уможливлює повертання реї в горизонтальній площині (при брасопленні) і вертикальній (при топленні). На старовинних кораблях бейфут являв собою відрізок троса, обшитий шкірою або споряджений нанизаними на нього кульками — ракс-клотами, яким рея прив'язувалася до щогли. Нижні реї при цьому утримувалися від сповзання вниз за допомогою борга — прикріпленого до топа ланцюга чи троса з гаком, який чіплявся за строп посередині реї; верхні реї утримувалися фалами. Кінці тросових бейфутів споряджалися бейфут-талями, що міцно стягали їх на щоглі[2], ходові кінці цих талів спускалися до палуби (перед брасопленням бейфут-талі витравлювали, послаблюючи бейфут, а повернувши реї, знову затягали). Тросові бейфути нижніх рей можна було віддавати і витягати, бейфути марса-рей переважно закріплялися наглухо, бейфути вищих рей були знімними[3]. Легкі реї найвищих вітрил підіймалися на ракс-бугелях — кільцях з гаками, що пересувалися по брам-стеньгах[4]. Залежно від свого розташування, бейфути мають окремі назви: напр. фор-марса-бейфут — у фор-марса-реї, грот-бом-брам-бейфут — у грот-бом-брам-реї. Бейфути використовуються і для кріплення п'яти гафелів: вони називаються ракстовами і складаються з троса (ракс-троса) з нанизаними кульками (ракс-клотами) і кільцями (ракс-слізами), кінцями прикріпленого до вусів гафеля. Кульки зменшують тертя під час підйому і спуску гафеля. Колись ракстови використовувалися і для кріплення гіків, але зараз вони замінені оковками з вертлюгами, аналогічними бейфутам рей. Вертлюг гіка уможливлює повертання як у горизонтальній площині (при зміні курсу, зокрема, при повороті через фордевінд), так і у вертикальній.
Примітки
Джерела
|