Богуслав Радошевський
Богуслав Радошевський герб Окша[2] (пол. Bogusław Radoszewski; близько 1577, Семковиці, Річ Посполита — 1638, Янов, Річ Посполита) — польський релігійний діяч, київський і луцький католицький єпископ. ЖиттєписСин Єжи та Марії Могильницьких, брат Марека Радошевського (пом. 1641[3]), посла та велюньського каштеляна[4]. Закінчивши єзуїтський колегіум у Каліші, навчався у Франкфурті-на-Одері та в Падуанському університеті. Висвячений на священника у Кракові (1607). При королівському дворі Радошевський став секретарем Сигізмунда III Вази, був каноніком у Каліші. Отримавши свою релігійну професію, став настоятелем бенедиктинського абатства Лиса Гора. Наприкінці 1618 року король Сигізмунд III Ваза призначив його київським латинським єпископом. 17 червня 1619 року папа Павло V преконізував[en] його київським єпископом-ординарієм з можливістю обіймати дві посади, а також зі звільненням від зазвичай обов'язкової наявності в номінанта докторського ступеня. За його сприяння завершили спорудження латинської катедри в Києві. Купивши землю в пані Ковалькової-Вежбник, а також отримавши привілей на місцеположення (від 16 січня 1624) від короля Сигізмунда III Вази, заклав місто Вежбник[5]. Як посол від Київського воєводства проголосував за обрання королем Польщі Владислава IV Вази в 1632 році[6]. 6 червня 1633 року став луцьким латинським єпископом. Похований у криптах Санктуарію Святого Хреста. Див. такожПримітки
Бібліографія
|
Portal di Ensiklopedia Dunia