|
Андрій Гембицький (єпископ) Андрій Гембицький (також Анджей Гембицький, пол. Andrzej Gembicki, ? — 1654, Янів-Підляський, тепер в гміні Янів-Підляський) — священик і єпископ Римо-Католицької Церкви. Представник шляхетського роду Гембицьких гербу Наленч. ЖиттєписСин познанського підчашого Яна Гембицького та його дружини Катажини Заремби Целецької. Завдяки протекції родича, примаса Лаврентія (Вавжинця) Гембицького навчався в школі єзуїтів у Каліші, Краківській академії, у 1617 році — в Падуанському університеті. Протягом 1628-38 року посідав Титулярний престол Феодосії. Був коад'ютором єпископа Радошевського[1], на початку 1638 року став луцьким єпископом. Був одних з тих небагатьох єпископів свого століття, які проживали на теренах Луцької дієцезії (в Луцьку чи Янові-Підляському). Для того, щоб легше «перебороти» прихильників «схизми», наказав перекласти польською мовою рішення Київського синоду 1640 року (Варшава, 1641, Краків, 1642), вважаючи їх «абсурдними». У 1646 році брав участь в пишній похоронній церемонії коронного гетьмана Станіслава Конецпольського в Бродах. Під час визвольної війни перебував у Кракові. Помер у своїй резиденції в Янові-Підляському, був похований 6 травня 1654 року в костелі св. Міхала при монастирі кармелітів у Кракові (храм не зберігся). Брат Петро, краківський єпископ РКЦ, своїм коштом поставив йому надгробок з портретом на блясі. Примітки
Джерела
Посилання
|
.svg){kind=small}