Близькі контакти третього ступеня
«Близькі контакти третього ступеня» (англ. Close Encounters of the Third Kind) — американський науково-фантастичний фільм 1977 року Стівена Спілберга. СюжетУ пустелі Сонора французький вчений Клод Лакомб, його американський перекладач, картограф Девід Лафлін та інші дослідники виявляють літаки, зниклі в часи Другої світової війни. Літаки збереглися в ідеальному стані, але дослідники не знаходять жодних слідів пасажирів. Старий місцевий житель стверджує, що «сонце вийшло вночі й заспівало йому». Згодом посеред пустелі Гобі виявляють порожній і неушкоджений вантажний корабель. Поблизу Індіанаполіса два літаки ледве уникають зіткнення з НЛО. У сільському будинку трирічний хлопчик Баррі Гілер прокидається та бачить, що його іграшки рухаються самі по собі. Він помічає щось надворі та йде за ним, а матір, Джилліан, намагається його повернути. Навколо зникає світло й електрик Рой Нірі, вирушаючи ремонтувати неполадку, бачить над своєю вантажівкою НЛО. Вогні невідомого об'єкта лишають легкі опіки на його шкірі. НЛО злітає з трьома іншими в небо, Рой і три поліцейські авто вирушають навздогін. Хоча Рой губить ціль, ця зустріч сильного змінює його. Чоловік захоплюється пошуками НЛО, його переслідує образ гори. Джилліан малює таку ж гору, а незабаром до неї з хмар спускається НЛО. Невідомі істоти намагаються проникнути в її будинок, жінка відбивається від них, але Баррі викрадають. Лакомб і Лафлін разом із групою експертів ООН продовжують досліджувати дедалі вищу активність НЛО. Свідки в Дхарамсалі, Північна Індія, повідомляють, що НЛО видають характерні звуки: музичну фразу з п'яти тонів у мажорному ладі. Вчені транслюють цю фразу в космос і у відповідь приходить ряд чисел (104 44 30 40 36 10), що повторюється знову і знову. Лафлін упізнає в цифрах координати гори під назвою Вежа Диявола у Вайомінгу. Лакомб і військові США прибувають до Вайомінгу. Армія евакуює територію, повідомивши у ЗМІ про начебто витік отруйного газу. Водночас військові готують майданчик для можливої посадки інопланетян. Роя покидає дружина, забравши з собою трьох дітей. Коли по телебаченню показують репортаж про аварію поїзда біля Вежі Диявола, Рой і Джилліан впізнають у ній ту саму гору, образ якої переслідував їх. Разом з іншими мандрівниками, які переживали такі ж видіння, вони вирушають до Вежі Диявола, попри застереження військових. Армія затримує більшість мандрівників, Рой і Джилліан прагнуть дістатися до гори, коли в нічному небі з'являються НЛО. Урядові спеціалісти починають слати світлові сигнали до НЛО, яких дедалі більшає. Зрештою спускається величезний флагман, звідки виходять забрані в різні часи інопланетянами люди — всі вони лишилися в такому ж віці, як у момент викрадення. Баррі також опиняється серед них і возз'єднується з матір'ю. Урядові чиновники вирішують включити Роя до групи послів. Коли інопланетяни виходять з материнського корабля, вони обирають Роя, щоб він вирушив з ними — він єдиний не одягнув темні окуляри проти їхнього світла. Коли Рой заходить на корабель, один з інопланетян на кілька хвилин зупиняється. Лакомб жестами показує п'ятитональну музику. Інопланетянин відповідає тими ж жестами, посміхається і повертається до свого корабля, який злітає в космос. У ролях
Сприйняття«Близькі контакти третього ступеня» став найуспішнішим фільмом виробництва Columbia Pictures свого часу[2]. Американський кінокритик Джонатан Розенбаум назвав його «найкращим вираженням доброзичливого, мрійливого погляду Спілберга»[3]. А. Д. Мерфі з журналу «Variety» дав загалом позитивну рецензію, але вказав, що фільму «бракує тепла та людяності» «Зоряних воєн» Джорджа Лукаса. Мерфі схарактеризував більшу частину фільму як повільну, але високо оцінив кульмінацію[4]. На «Sneak Previews» Джин Сіскел і Роджер Еберт рекомендували фільм до перегляду. Сіскел високо оцінив ідею фільму про те, що не треба «боятися невідомого», вказавши, що Дрейфус був «ідеально підібраний» на роль головного героя й описав фінал як «чудову сцену, що поєднує в собі фантастику, пригоди та таємницю». Він, однак, зазначив, що картина «застопорилася» через підсюжет посередині. Еберт писав, що «останні 30 хвилин є одними з найдивовижніших речей, які я коли-небудь бачив на екрані», і що фільм був «схожий на дитячу картинку… своєю невинністю»[5]. Полін Кель так само назвала його «дитячим фільмом у найкращому сенсі»[6]. Жан Ренуар порівнював оповідь Спілберга з оповідями Жуля Верна і Жоржа Мельєса[7]. Рей Бредбері назвав «Близькі контакти третього ступеня» найкращим науково-фантастичним фільмом, коли-небудь знятим[8]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
