У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Биков.
Костянти́н Миха́йлович Би́ков (2 січня 1886, Чухлома — †13 травня 1959) — російський і радянський фізіолог, академік АН СРСР, член Академії медичних наук СРСР, учень і послідовник І. П. Павлова. Досліджував вплив кори головного мозку на внутрішні органи. Один з організаторів «павловської сесії» 1950 року, яка загальмувала розвиток фізіології та психіатрії в СРСР.
Біографія
Народивсяв в місті Чухлома Костромської області.
Закінчив Казанський університет (1912).
З 1921 Биков працював у Ленінграді як науковець і викладач; з 1950 — директор Інституту фізіології АН СРСР[ru].
Наукова діяльність Бикова присвячена вивченню функціональних взаємовідношень кори головного мозку та внутрішніх органів, проблемі хімічної передачі нервового збудження, фізіології травлення, експериментальна бальнеологія тощо.
Був депутатом Верховної Ради РРФСР 3-го та 4-го скликань.
Сталінська премія, 1946.
Твори: Избранные произведения, т. 1—3. М., 1953—1958.
Література
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|
- ↑ а б в Будко А. А. История физиологии в персональных фондах Военно-медицинского музея, The History of Physiology in the Personal Collections at the Military Medical Museum // Историко-биологические исследования — 2023. — Т. 15, вып. 3. — С. 149–169. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2023-3-149-169