uk %D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Юрій Макарович Березанський
Юрій Макарович Березанський
Народився	8 травня 1925 ; Київ, Українська СРР, СРСР
Помер	7 червня 2019 (94 роки)
Країна	Україна
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	механіко-математичний факультет Київського національного університету
Галузь	функціональний аналіз, теорія операторів, теорія диференціальних рівнянь
Заклад	Інститут математики НАНУ
Вчене звання	професор, академік Національної академії наук України
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Крейн Марко Григорович і Крейн Селім Григорович
Вчителі	Крейн Марко Григорович
Аспіранти, докторанти	Кондратьєв Юрій Григорович; Горбачук Мирослав Львович; Самойленко Юрій Стефанович; Ройтберг Яків Абрамович; Шефтель Зиновій Григорович; Nikolai Nikolaevich Chausd; Ескіна Марина Семенівнаd; Leonid Nikolaevich Prokopenkod; Leonid Pavlovich Nizhnikd; Горбачук Валентина Іванівна; Vilen Grigorievich Tarnopolskiid; Yurii Borisovich Orochkod; Vitali Liskevichd; Vitali Liskevichd; Уc Георгій Федоровичd; Volodymyr Teskod; Aleksey A. Mokhonkod; Кошманенко Володимир Дмитрович
Відомий завдяки:	український математик
У шлюбі з	Березанська Софія Станіславівна
Нагороди	Премія НАН України імені М. М. Боголюбова (1997) Премія НАН України імені М. М. Крилова (1980) Премія НАН України імені М. В. Остроградського (2006)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Березанський.

Ю́рій Мака́рович Береза́нський (8 травня 1925, Київ — 7 червня 2019, Київ^[2]) — український математик, один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України.

Народився Ю. М. Березанський в інтелігентній українській родині (батько був агрономом-науковцем, мати — бібліотекарем) у Києві; з цим містом пов'язане все його подальше життя. У 1944 р. після восьмого класу загальноосвітньої школи вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на фізико-математичний факультет. У той час в університеті викладав С. І. Зуховицький.

По закінченні університету (1948 р.) Ю. М. Березанський вступив до аспірантури при відділі алгебри і функціонального аналізу Інституту математики АН УРСР (нині НАН України). Науковим керівником був М. Г. Крейн. Тут він захистив обидві свої дисертації:

кандидатську «Гіперкомплексні системи з компактним і дискретним базисом» (1951),
докторську «Деякі питання спектральної теорії рівнянь з частинними різницями й частинними похідними» (1955).

Тут він обіймав усі наукові посади аж до завідувача відділу спочатку математичного (1960 — 1986 рр.), а потім функціонального (1986 — 2001 рр.) аналізу, став членом-кореспондентом (1964 р.), а згодом (1988 р.) академіком НАН України. Ю. М. Березанський — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998) та премій НАН України ім. М. М. Крилова (1980 р.), М. М. Боголюбова (1997) і М. В. Остроградського (2006).

Наукові зацікавлення

Упродовж своєї наукової діяльності Ю. М. Березанський працював в області функціонального аналізу, теорії операторів, теорії диференціальних рівнянь та їх застосувань.

Основні напрями його досліджень — спектральна теорія самоспряжених операторів, зокрема диференціальних з частинними похідними та різницевих з частинними різницями, узагальнені функції, гармонічний аналіз, граничні задачі для диференціальних і різницевих рівнянь, обернені задачі спектрального аналізу, нескінченновимірний аналіз.

Серед учнів Ю. М. Березанського 10 докторів і 33 кандидати наук.

Березанський був членом редколегій декількох математичних журналів, засновником і головним редактором англомовного київського журналу «Methods of Functional Analysis and Topology» («Методи функціонального аналізу і топології»).

Родина

Дружина Ю. М. Березанського — Березанська Софія Станіславівна (до шлюбу — Зося Баранович^[3]), археолог за фахом. Їх дочка працювала в Інституті біохімії НАНУ.^{[джерело?]}

Праці

Yu. M. Berezansky, Yu. G. Kondratiev (editors-in-Chief). Methods of Functional Analysis and Topology [Архівовано 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] ISSN 1029-3531

Громадський почин

Ю. М. Березанський був учасником виступу української інтелігенції 1968 року на захист конституційних прав громадян. Після здобуття Україною незалежності послідовно обстоював панування української мови у стінах Інституту математики.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
↑ Із життя пішов видатний український математик Ю. М. Березанський
↑ Віталій Отрощенко. Згадуючи великого українця. Про математика світового рівня Юрія Макаровича Березанського, 1925—2019 // День — №137-138 (2019), 02 серпня, 12:14. — С.13.

Посилання

Київське Математичне Товариство [Архівовано 3 січня 2008 у Wayback Machine.]
Березанский Юрий Макарович // Math-Net.Ru [Архівовано 25 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Mathematics Genealogy Project [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Віталій Отрощенко. Згадуючи великого українця. Про математика світового рівня Юрія Макаровича Березанського, 1925—2019 // День — №137-138 (2019), 02 серпня, 12:14. — С.13. Рубрика Пошта «Дня»

Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q33002955_citetype_Q114955954"_data-entity-id="Q829984">Математичний_генеалогічний_проєкт<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q829984]]</div>-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

[2] Із життя пішов видатний український математик Ю. М. Березанський

[den-3] Віталій Отрощенко. Згадуючи великого українця. Про математика світового рівня Юрія Макаровича Березанського, 1925—2019 // День — №137-138 (2019), 02 серпня, 12:14. — С.13.

[1]

[2]

[3]