Башар Мурад
Башар Мурад (араб. بشار مراد; нар. 7 лютого 1993) — палестинський співак, автор пісень і відеохудожник. Його музика стосується суспільних норм і ролей, присутності Ізраїлю на палестинських територіях та гендерної рівності на Близькому Сході[1]. БіографіяБашар Мурад народився та виріс у Східному Єрусалимі в родині Фадії Дайбес та Саїда Мурада, а також має молодшого брата[2][3]. Мати Башара — Фадія Дайбес Мурад — була палестинською експерткою з водних ресурсів, докторкою філософії з гідрології[4] та захисницею прав палестинців на воду, що зосереджувалася на гендерних аспектах, зокрема позитивній ролі жінок у питанні водних ресурсів[5]. 2009 року вона загинула в автокатастрофі, коли поверталася додому з Міжнародного водного форуму в Стамбулі[6]. Батько співака Саїд Мурад — музикант, композитор та засновник палестинського гурту Sabreen[en], учасниками якого є зокрема й двоє дядьків Башара — Іссам та Віссам[7][3]. Башар часто проводив час у студії батька, де й почав навчатися музики, яка була для нього способом внутрішнього порятунку від гомофобії серед палестинців[8][9]. Після закінчення англомовної середньої школи в Єрусалимі[10], Мурад почав навчання в Бріджвотерському коледжі вільних мистецтв у Вірджинії, де безкоштовно здобував освіту за програмою Amideast Hope Fund[2][11]. Розпочав навчання за фахом музики, але виявивши, що єдиною пропонованою програмою є класична музика, перейшов на комунікації. Навчаючись у США, Мурад зустрів багато людей, які не мали уявлення про те, що відбувається в Палестині, що надихнуло його на створення англомовних пісень[3]. Окрім навчання в коледжі, повідомлялося, що Мурад є одним із випускників ізраїльської музичної школи Rimon[en][12]. Після повернення в Єрусалим у 2014 році, Башар жив з батьком і братом, працював у сфері зв'язків з громадськістю та комунікацій і паралельно займався музикою[3]. Кар'єра2009—2020: ранні роки та співпраця з Hatari2009 року Мурад створив канал на YouTube, почав робити кавер-версії популярних пісень з близькосхідним відтінком за допомогою використання таких інструментів, як уд, табла та даф. Створювати свою авторську музику та випускати її через Асоціацію мистецького розвитку Sabreen почав після повернення зі США[13]. Перші офіційні роботи — кавер «Hallelujah» та власну пісню «The Door» — випустив у 2015 році[3][14][15]. 2017 року вийшов музичний кліп «More Like You» на тему гендерної нормативності в Палестині з текстом і візуальними елементами про те, що чоловіки та жінки мають певну роль у суспільстві. У кліпі були представлені палестинські чоловіки й жінки, які відмовилися від традиційних гендерних ролей: танцівник балету Айман Сафія (англ. Ayman Safiah), автоперегонниця Бетті Сааде (англ. Betty Saadeh), боксерка Малак Хасан (англ. Malak Hasan), інструкторка з водіння вантажівки Іншира Коран (англ. Inshirah Quraan), діджейка Skywalker, чоловік-модель Кахер Хархаш (англ. Qaher Harhash), а також Маріан Хурі (англ. Marian Khoury), яка професійно займається кросфітом і бігом[3]. Того ж року вийшла пісня Башара «Voices»[16]. На початку 2018 року випустив пісню «Ilkul 3am Bitjawaz», у якій обігрується нормативний погляд суспільства на арабський шлюб[13]. У музичному кліпі Мурад виступив у ролі священника, офіціанта, нареченого та нареченої, щоб кинути виклик гендерним ролям[17]. Пісня та відео є сатирою про тиск, який суспільство чинить на людей щодо одруження до 30 років[18]. У липні того ж року Мурад випустив пісню «Shillet Hamal» та музичне відео до неї за допомогою гранту від Culture Resource Production Awards Program[19]. Пісня присвячена темі відокремленості, з якою стикається людина, коли відчуває, що не належить до того, що панує в суспільстві, оскільки відчуває себе іншою з погляду ментальності та ідеології, а кліп натхненний усіма людьми, які обрали нетрадиційні в суспільстві шляхи своєї кар'єри[19]. У листопаді Башар разом з ООН-Жінки випустив пісню «Ana Zalameh (I am a man)» на тему гендерної рівності, що було приурочено до 16 Days of Activism в Рамаллі[20]. 2019 року виступив у Торонто на музичному фестивалі Canadian Music Week[en] у рамках шоу-кейсу, організованого Palestine Music Expo, організацією, яка займається репрезентацією палестинських виконавців на музичній арені[21][22]. 2020 року вийшов сингл «Klefi/Samed», що став співпрацею Мурада з ісландським гуртом Hatari, відомого зокрема підняттям банера з палестинським прапором під час Євробачення 2019, що проходило в Тель-Авіві[23]. Мурад і Hatari познайомилися через спільних друзів за кілька місяців до Євробачення, після чого співак запросив учасників гурту до Хеврону та познайомив з художниками в Єрусалимі, Рамаллі та Вифлеємі[13][24]. Згодом Башар виступав з Hatari на ісландському телебаченні, низці заходів в Ісландії, фестивалі в Роскілле, а також на Талліннському музичному тижні[17][25]. Окрім цього, співак взяв участь у Globalvision, альтернативному концерті, який транслювався в прямому ефірі одночасно з Євробаченням 2019[13]. Після того, як музика Башара почала ставати популярною на регіональних, європейських і північноамериканських фестивалях та заходах, а також після співпраці з Hatari, що принесла Мураду визнання, співак 2020 року підписав контракт з Indie Label Pop Arabia[2][13][26]. 2021—2023: EP Maskhara та виступи в Європі6 січня 2021 року випустив пісню «Maskhara» з майбутнього однойменного мініальбому. Відеокліп до пісні, знятий Башаром, містить символ стіни й бажання звільнитися від неї, крик про допомогу та втечу від консерватизму суспільства[13][27]. У червні того ж року випустив свій дебютний альбом мініальбом Maskhara (з араб. «насмішка»). Чотири пісні мініальбому були створені під час пандемії COVID-19 та натхненні палестинською реальністю[2][28]. У червні 2022 року концерт Мурада в місті Рамалла на Західному березі річки Йордан був скасований під загрозою групи палестинців, які виступали проти ЛГБТ-спільноти[9]. 14 вересня 2022 року виступав у Канаді на BSMT254 в супроводі виконавиці Nour (Palestina) та канадського художника Теннісона Кінга під час відкриття Міжнародного кінофестивалю в Торонто (TIFF)[17][29]. Того ж року Башар переробив і продюсував англо-арабську версію пісні Ніни Сімон «I Wish I Knew How It Would Feel To Be Free» для фільму «A Gaza Weekend» за запрошенням палестинсько-британського режисера Басіла Халіла[17][30][31]. Потім були виступи у Великій Британії на Outburst Queer Arts Festival[en] у Белфасті та The Water Rats[en] у Лондоні, а також подвійний виступ з Hatari на Hurra в Рейк'явіку[17]. Власні відеороботи Башара також були представлені в CBC, Globe & Mail, BBC, Teen Vogue та NPR[17]. У травні 2023 року виступив на Melahuset в Осло, де співпрацював з норвезьким гітаристом Еріком Гроувом[32]. Того ж року мав виступ на Hole 44 в Берліні та британському фестивалі Greenbelt разом з Ейнаром Стефанссоном, учасником Hatari, а також британським саксофоністом Семом Бамбо[17][33]. У червні 2023 року оприлюднив «Ya Lel» — перший трек з майбутнього мініальбому Nafas[17]. «Ya Lel» була написана після сутичок у Шейх-Джарраху у 2021 році та в розпал пандемії COVID-19. Пісня була підтримана грантом Британської Ради та створена у співпраці з Чін Інджеті, з яким Мурад був пов'язаний через Levantine, музичного інді-продюсера, що зосереджується на Близькому Сході та Північній Африці[11]. 23 листопада 2023 року випустив пісню «Mawtini», яка, за словами співака, присвячена безперервному прагненню до свободи[34]. «Mawtini» у виконання Мурада є кавером пісні, датованої 1934 роком, яка була створена палестинським поетом Ібрагімом Туканом та є неофіційним гімном палестинського опору[35]. 2024: Євробачення та новий мініальбомSöngvakeppnin 2024Гурт батька Башара Sabreen[en] намагався домогтися дебюту Палестини на Євробаченні як окремої держави ще у 2008 та 2009 роках, проте ці спроби не стали успішними, оскільки Палестинська телерадіомовна корпорація не є активним членом Європейської мовної спілки[36]. У січні 2024 року стало відомо, що Башар із піснею «Wild West» («Vestrið villt») стане учасником Söngvakeppnin 2024[en] — ісландського відбору на Пісенний конкурс Євробачення 2024[37]. Конкурсна пісня була написана в співавторстві з Ейнаром Стефанссоном з гурту Hatari[23]. Мурад заявив, що робота над синглом почалася ще півтора року тому й була надіслана до ісландського комітету в серпні 2023 року[38][39]. В інтерв'ю Reuters та після публікації «Wild West» Мурад сказав:
Співаки будь-якої національності можуть брати участь у внутрішньому відборі Ісландії, якщо вони виконують свою пісню в першому півфіналі ісландською мовою. Мурад сказав, що було важко вивчити пісню ісландською, але він бачив схожості мови з арабською. За словами співака, пісня «Wild West» («Дикий Захід») розповідає про випробування кордонів і погоню за мріями попри всі перешкоди[23], про прагнення до свободи пересування та недопущення обмежувати себе фізичними та уявними кордонами, а також про подорож до Ісландії[17]. Мурад також заявив:
Попри це, у своїх інтерв'ю в минулі роки він неодноразово вказував, що саме Євробачення є втіленням політики[13], той факт, що він палестинець, автоматично робить його [Мурада] політичним[10], а «усе, що ви робите [як палестинці], є політичною заявою»[8]. Окрім цього, наприкінці номеру у фіналі Söngvakeppnin 2024 танцівники й танцівниці дістають хустки чорного й зеленого кольорів, а сам Мурад має червоні елементи у костюмі — саме ці кольори містить прапор Палестини.
24 лютого 2024 року Башар Мурад та ісландська співачка Гера Бйорк кваліфікувалися до фіналу Söngvakeppnin 2024 з невеликою перевагою у кількості голосів на користь Мурада[41][42]. У фіналі відбору, що відбувся 2 березня, співак посів перше місце серед п'яти учасників у першому раунді з відривом у більш ніж 15 тис. голосів, проте в другому раунді поступився Гері Бйорк, яка в загальному заліку здобула 100 835 голосів проти 97 495 у Мурада[38][43]. Співак заявляв, що після участі в Söngvakeppnin 2024 йому погрожували вбивством[38]. EP Nafas та подальший розвиток18 січня 2024 року вийшов другий мініальбом — Nafas. Він складається з трьох пісень із текстами арабською мовою — «Mawtini», «Ya Lel» та однойменної з альбомом пісні «Nafas». Альбом зосереджений на темах бажання мирного існування, неприйняття суспільством та прагнення побути на самоті[44]. Із травня 2024 року співак перебуває у мистецькій резиденції[en] в Парижі[38]. 7 травня виступив поміж інших палестинських виконавців на Вифлеємському культурному фестивалі в рамках вечора палестинської музики, що відбувся в Лондоні як альтернатива Євробачення 2024[45], а 18 травня виступив із двома концертами в Iðnó в Ісландії[46]. Мурад також оголошений одним з учасників фестивалю Pop-Kultur 2024, що відбудеться наприкінці серпня 2024 року в Берліні[47], та фестивалю Oslo World 2024[en] в Норвегії[48]. Музика та стильМурад зазначає, що виріс на музиці Sabreen[en] та «великих іконах арабської музики» — ліванських співачках Файруз і Джулії Бутрос[en]. Вплив на співака мали також Брітні Спірс, Мадонна, Леді Гага, Фредді Мерк'юрі з Queen та Девід Бові[49]. В інтерв'ю The Reykjavik Grapevine у 2019 році Мурад заявив, що хоче «просто бути головною поп іконою ЛГБТ, як Леді Гага та Фредді Мерк'юрі»[8]. Башар описував свої перші пісні як «попмузику англійською мовою з унікальним палестинським відтінком»[3][34], а у зміст пісень вкладений виклик патріархальним і репресивним структурам, присутнім у його найближчому оточенні. Співак використовує попмузику та мистецтво як засіб боротьби зі стереотипами, нормативністю та висвітлення соціальних проблем, з якими стикається молоде покоління палестинців[2]. Також торкається теми квір-життя та досліджує тонкощі консерватизму серед палестинців[11][27]. Окрім цього, він підкреслює, що сприймає кожну пісню та кожне музичне відео як можливість виділити палестинських митців і дизайнерів[11]. Особисте життяМурад — відкритий гей[13]. У дитинстві відчував труднощі через «нормальну» роль, яку він мав виконувати — у той час, як його друзі гралися з пластиковими машинками та літачками, він віддавав перевагу лялькам і спілкувався з дівчатами, а не хлопцями[50]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia