Бандеро́ль — поштове відправлення, яке може містити друковану продукцію: бланки, брошури, книги, плакати, фотографії, альбоми, друковані засоби масової інформації, зошити, блокноти, ділові папери, художню та іншу літературу, друковану рекламну інформацію[1]. Являє собою паперову обгортку або відкритий конверт, в яких пересилаються поштою книги, журнали, ділові папери і таке інше[2].
Слово бандероль через польське і російське посередництво запозичено з французької мови, де banderole означає «вимпел», «перев'язь», «бандероль» (у сучасній французькій бандероль називають colis) і походить від італ.banderuola («прапорець, вимпел»). Воно має германську етимологію: від германського кореня band- (звідки й гот.bandwa — «прапор»)[3].
Вкладення бандеролей, залежно від характеру предметів, що пересилаються упаковується в папки, футляри, коробки, конверти, поліетиленові мішечки, загортається в крафт-папір[1].
Маса та упаковка бандеролей відповідають певним правилам.[4]
Максимальні граничні розміри: сума довжини, ширини і товщини не повинна перевищувати 900 мм, а найбільший вимір — 600 мм; — мінімальний: 90×140 мм. Сума довжини і подвійного діаметра рулонів — 170 мм (найбільший вимір не повинен перевищувати 100 мм). Маса: внутрішні до 2 кг; міжнародні до 5 кг.[5]
Бандеролі можуть бути простими, рекомендованими і з оголошеною цінністю (цінними)[6].
↑Бандероль // Большой филателистический словарь / Н. И. Владинец, Л. И. Ильичёв, И. Я. Левитас, П. Ф. Мазур, И. Н. Меркулов, И. А. Моросанов, Ю. К. Мякота, С. А. Панасян, Ю. М. Рудников, М. Б. Слуцкий, В. А. Якобс; под общ. ред. Н. И. Владинца и В. А. Якобса. — М.: Радио и связь, 1988. — 320 с. — ISBN 5-256-00175-2