Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку Підвисочанської волостіЛиповецького повітуКиївської губернії мешкало 1738 осіб, налічувалось 239 дворових господарств, існували православна церква, синагога, постоялий будинок, водяний і вітряний млини, крупорушка, базари по четвергах[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3089 осіб (1540 чоловічої статі та 1549 — жіночої), з яких 2542 — православної віри, 493 — юдейської[4].
З 1917 — у складі УНР. З 1921 тут стабілізувалася влада російських комуністів. 1929 вона почала систематичний терор проти місцевого населення, а 1932 вдалася до масових убивств голодом. Жертвами радянського режиму за два роки стали понад 1000 осіб — кожна третя особа в селі.[5] Крім того, агенти-комсомольці, а також карний елемент, який співпрацював із НКВД, грабував незалежних селян та складав списки на депортацію родин до Росії.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Оратівської селищної громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оратівського району, село увійшло до складу Вінницького району[7].
↑Stanisław M. Brzozowski. Potocki Jakub Ksawery Aleksander (1863—1934) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984.— t. XXVIII/1, zeszyt 116.— 178 s.— S. 23. (пол.)
Література
Балаба́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.263