Аскеран

Аскеран
вірм. Ասկերան
азерб. Əsgəran
Аскеранський районний суд
Аскеранський районний суд
Аскеранський районний суд
Основні дані
39°56′12″ пн. ш. 46°49′58″ сх. д. / 39.93667° пн. ш. 46.83278° сх. д. / 39.93667; 46.83278
Країна Азербайджан Азербайджан
Регіон Ходжалинський район (Азербайджан)
Населення 2 178 (2011)[1]
Висота НРМ 512 м
Водойма Каркар[2]
Телефонний код (+3) 74 47 (6)
Часовий пояс UTC+4
Номери автомобілів 26
GeoNames 148450
OSM 11871221 ·R (Ходжалинський район, Аскеранський район, Шушинський повіт)
Міська влада
Мапа
Мапа
Аскеран. Карта розташування: Азербайджан
Аскеран
Аскеран
Аскеран (Азербайджан)
Аскеран. Карта розташування: Нагірно-Карабаська Республіка
Аскеран
Аскеран
Аскеран (Нагірно-Карабаська Республіка)


CMNS: Аскеран у Вікісховищі

Аскера́н[a] — населений пункт у Нагірному Карабасі, селище в Ходжалинському районі Азербайджану. Розташований за 14 км на північний схід від Ханкенді на трасі Ханкенді — Ходжали — Аскеран — Агдам на лівому березі річки Каркар. В минулому — село у Шушинському повіті.

Районний центр з 1978 до 2023 року.

Назва

У Середні віки мало назву Майраберд (вірм. Մայրաբերդ), що перекладається як материнська фортеця. Цю ж назву має і Аскеранська фортеця.

Сучасна назва Аскеран (сх-вірм. і зах-вірм. Ասկերան, латиницею Askeran; тур. Askeran, азерб. Əsgəran) походить з віременської мови та перекладається як військовий табір. Ця назва вказує на військове значення містечка, адже з XVIII століття місцева фортеця використовувалася як арсенал різними силами, що змагалися за контроль над Карабахом.[3][4]

Водночас, історики з Туреччини припускають, що назва має тюркське походження, а саме є спотвореним словом з архаїчного різновиду месхетського говору турецької мови, та складається з двох частин: ескі (тур. eski — старий) та аран (тур. aran). Уважається, що назва повʼязана з історією Великого Арана, також відомого як Мец Аранк (вірм. Մեծ Առանք, Մեծիրանք, латиницею Mec Arranq, Meciranq; тур. і азерб. Böyük Aran) — одного із кантонів давнього краю Арцах, що входив до складу Великої Вірменії та згадувався у літописах часів Кавказької Албанії.[5]

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом зі спекотним літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 24.5 °C (76.1 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -0.5 °С (31.1 °F).[6]

Клімат Аскерана
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −0,5 0,7 5,2 12 16,3 20,8 24,5 23,5 19,6 13,1 7,3 2,3 12,1
Норма опадів, мм 19.3 27.2 47.3 64.7 97 79 39.8 33.7 41.3 53.5 32.1 21.8 556.7
Днів з опадами 5,3 6,5 8,2 8,5 11,3 7,4 3,5 3,3 3,9 6,9 5,4 4,9 75,1
Вологість повітря, % 68 68.8 65.3 59.8 59.1 52.9 46.3 47.8 53.5 62.8 64 67.7 59.7
Джерело: Weatherbase

Населення

У 1970 році населення становило 700 чоловік, більшість — вірмени. Відповідно до перепису населення 2005 року в місті проживає 1967 чоловік.[7]

Інфраструктура

27 червня 2011 року в місті урочисто відкритий новий футбольний стадіон[8].

Памʼятки

Біля південної околиці міста розташована Аскеранська фортеця, також відома як Майраберд.

Галерея

Коментарі

  1. Назви різними мовами: вірм. Ասկերան, тур. Askeran, азерб. Əsgəran – сучасна назва; вірм. Մայրաբերդ, тур. і азерб. Mayraberd – колишня назва

Примітки

  1. Cities & towns of Azerbaijan — Population Statistics of Eastern Europe
  2. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  3. Mkrtchyan, 1988, с. 161—162.
  4. 250 illik sirr: Əsgəran qalasını kim tikdirmişdi? - QARABAĞDAN REPORTAJ. Apa.az (азерб.). Процитовано 16 жовтня 2024.
  5. Azərbaycan toponimlərinin ensklopedik lüğəti, II cilddə. Bakı-2007. I cild, səh.188.
  6. Клімат Аскерана. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  7. Перепись в НКР 2005 года. Группирование городских населенных пунктов по численности постоянного населения [Архівовано 22 липня 2017 у Wayback Machine.](вірм.)(англ.)(рос.)
  8. Відкриття нового стадіону (відео на Youtube). Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 28 червня 2011.

Посилання