Апітерапія
![]() ![]() Апітерапі́я — медичне використання бджолиних продуктів. Використовуються мед, перга, віск, прополіс, маточне молочко («королівське желе») та бджолина отрута, бджолиний підмор, воскова міль, трутневий гомогенат. Згідно з чинним законодавством України, апітерапія визначається як «лікування та профілактика захворювань за допомогою продуктів бджільництва»[1]. ІсторіяАпітерапія бере свій початок зі Стародавнього Єгипту, Греції та Китаю. Згадки є у Ведах, Біблії та Корані. Вагомий внесок у розвиток апітерапії зробили вчені професори Артемов Микола Михайлович та його учні Орлов Борис Миколайович та Крилов Василь Миколайович. Клінічна практикаНайпоширенішим є веномне застосування апітерапії (лікування бджолиною отрутою). Найактивнішим компонентом у веномі є мілетин, що має безліч цілющих властивостей. Попри це, в деяких індивідуальних випадках, трапляються люди з алергією до препарату (лікар-професіонал виявляє це до застосування лікування). У натуропатії веномне лікування іноді поєднують з акопунктурним. Апітерапія ефективна та безпечна для лікування псоріазу[2]. В УкраїніЧергові VI Міжнародні курси по апітерапії пройшли в березні 2018 року в Києві на базі Європейського університету[3][4].
Наукові дослідженняНаукові дослідження проводяться в Інституті молекулярної біології Словацької АН[5].
Апітерапія закордоном
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia