|
Аньян (Китай)
Аньян (кит.: 安阳, Ānyáng) — міський округ в провінції Хенань КНР, трохи на північ від середньої частини басейну Хуанхе. У районі міста виявлено значну кількість предметів, які відносять до періоду династії Шан (1562—1027 до н. е.). Вважається, що тут розташовувалася столиця цього царства — Їнь. Територія древнього міста (Їньсюй, «рештки Їнь») включена в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У місті діє Музей китайських ієрогліфів. Адміністративний поділМіський округ поділяється на 4 райони, 1 місто та 4 повіти:
КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.7 °C (80 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.1 °С (30 °F).[5]
Археологічні знахідки Наприкінці 1920-х років тут були відкриті городище та могильники епохи розвиненої бронзи. Археологи знайшли величезний архів написів на гадальних кістках, розшифровка яких дозволила вирішити багато дослідницьких завдань, зокрема ототожнити городище поблизу Аньяна (село Сяотунь) з добре відомим за стародавніми письмовим пам'ятників державою Шан-Інь. Цей осередок цивілізації проіснував близько двох-трьох століть (XIII-XI століття до н. е..), що не узгоджується з матеріалом «Ши цзі» Сима Цяня, де стверджується, що розвиток держава Шан почалося раніше. Після чжоуського завоювання наприкінці XI ст. до н. е.. їнська столиця була зруйнована. На відміну від Ерлітоу-ерліганського комплексу, сформованого на основі культури Луншань, тут присутні писемність та царські гробниці. Лист аньянського архіву постає у вигляді гадальних написів з багатьма сотнями ідеограм-ієрогліфів та добре продуманим календарем з циклічними знаками (см. цзягувень). У царських гробницях поруч з царственим небіжчиком були знайдені сотні супроводжуючих його на той світ сподвижників, дружин та слуг, а також чудові вироби з бронзи, каменю, кістки та дерева (зброя, прикраси, посуд з високохудожнім орнаментом та горельєфними зображеннями) і, найголовніше, бойові колісниці з тонкими та міцними колесами з безліччю спиць, а також запряжені в них бойові коні. Остання знахідка особливо унікальна, оскільки колісниці та одомашнені коні цього періоду були знайдені лише на Близькому Сході (мітаннійці та хетти). Бронзова зброя була прикрашена в «звіриному стилі». Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
