Фанцзіншань (кит.: 梵净山; піньїнь: Fànjìngshān) або гора Фанцзін (Фанкін), розташована у Тунжень, провінція Гуйчжоу, є найвищою вершиною хребта Улін на південному заході Китаю, і має висоту 2570 м над рівнем моря Національний природний заповідник Фанцзіншань був створений 1978 року й оголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником 1986 року. Гора включена до Світової спадщини 2018 року. Фанцзін є також священною горою в китайському буддизмі, адже вважається ботхіманда Будди Майтрея.
Назва гори «Фанцзін» — це абревіатура від Фантянь Цзінту (кит.梵天净土, Fantian Jingtu), тобто «Чиста земля Брахми». Фантянь — китайська назва для буддійського небесного царя Брахми, а Цзінту — китайська назва для «чистої землі», центрального поняття Буддизму Чистої Землі.[3]
Розташування та оточення
Фанцзіншань знаходиться у Тунжень, провінція Гуйчжоу на південному заході Китаю. Це найвища вершина гір Улін. На висоті своєї місцевості коливається від 480 до 2570 метрів над рівнем моря.[4][5]
Національний природний заповідник Фанцзіншань був створений 1978 року й оголошений ЮНЕСКО Біосферним заповідником в 1986 році.[4] Заповідник займає загальну площу 567 км² і є заповідною зоною для примітивної рослинності середнього субтропічного альпійського регіону Західного Китаю. Він був внесений у список Світової спадщини в липні 2018 (40 275 га заповідника та 37 239 га буферної зони).[4][5]
Відносна ізоляція Фанцзін забезпечила високий ступінь біорізноманіття. Ендемічні види, такі як рідкісні золота мавпа Гуйчжоу(Rhinopithecus brelichi) і ялиця Фанзціншань (Abies fanjingshanensis), трапляються лише на невеликій області з центром на Фанцзін.[4][5] Кілька зникаючих видів, у тому числі китайська велетенська саламандра, кабарга і королівський фазан також знайдені на Фанцзіншань. Заповідник також є домівкою для найбільшого і найбільш цілісного субтропічного первинного букового лісу.[5]
Буддизм
Фанцзіншань вважається священною горою китайського буддизму, за важливістю одразу після чотирьох священних гір буддизму. Вона вважається бодхіманда (тобто місцем пробудження) Будди Майтреї.[3] Вплив буддизму досяг Фанцзіншань не пізніше часів династії Тан, особливо після того, як Хоу Хонгрен (кит.侯弘仁) побудував дорогу Зангке (кит.牂牁道) 639 року нашої ери, що сприяло розвитку транспорту в гірському регіоні, і місцевих літописи фіксують будівництво декількох храмів на цій території. Додаткові храми були побудовані наступними династіями Сун і Юань.[3]
Буддизм широко процвітав у часи династій Мін і Цін, коли культ Тяньгуан Майтрея (кит.天冠弥勒) став домінуючим у Фанцзіншань. Повстання Бочжоу наприкінці XVI століття завдало величезної шкоди храмам Фанцзіншань. Після придушення повстання імператор Їцзюнь I наказав ченцю Міасюаню (кит.妙玄) відновити Золотий пік Фанцзіншань і храм Ченьен (кит.承恩寺); довкола були побудовані й багато інших храмів, розпочавши золоту добу буддизму в Фанцзіншань. Більшість храмів за часів династій Мін і Цінь належали до двох сект буддизму — Вчення Чистої Землі і Ліньцзі.[3]
Під час заворушень, які повалили династію Цинь, багато храмів були зруйновані військами, що займалися мародерством, і бандитами, і на горі в епоху Республіки Китай лишилися лише кілька монахів.[3] Після періоду подальшого руйнування протягом культурної революції, буддизм із 1980-х років переживає відродження. Багато стародавніх храмів були відбудовані й побудовані нові, в тому числі храм Ченьен, храм Хугуо Чан (кит.护国禅寺), храм Великого Золотого Будди (кит.大金佛寺) і храм Лунцюань (кит.龙泉寺).[3]
У 2010 році був відкритий Буддійський культурний парк Фанцзіншань із Золотим залом, в якому розташована п'ятиметрова статуя Будди Майтреї, створена з 250 кг золота і тисяч дорогоцінних каменів. Вона вважається найбільшою золотою статуєю Майтреї у світі.[3][6]