Народилася Анхеліка 28 липня 1928 року в Буенос-Айрес у сім'ї бізнесмена та поетеси.
1936 року сім'я переїжджає до Росаріо, де Анхеліка живе до теперішнього дня. Закінчивши школу № 2 (ісп.Escuela Normal No. 2), Городішер протягом декількох років вивчає літературу в Національному університеті Узбережжя (ісп.Universidad Nacional del Litoral).
Була одружена (чоловік має предків з України[3]), в шлюбі народилися донька та троє синів. Професійну літераторську діяльність розпочинає в 30 років.
1964 року опубліковане її перше оповідання — «Влітку, під час сієсти з Мартіною» (ісп.En verano, a la siesta y con Martina), а 1965 року вже виходить ціла збірка оповідань у жанрі реалізму — «Оповідання зі солдатами» (ісп.«Cuentos con Soldados»).
Однак, письменниця найбільше відома у жанрі наукової фантастики («Опус два» (ісп.Opus dos), «Кальпа Імперії» (ісп.Kalpa Imperial), «Трафальгар» (ісп.Trafalgar) тощо). Вона вважається однією з найвпливовіших авторів цього жанру. Разом із іспанкою Елією Барсело та кубинкою Даїною Чав'яно є частиною так званої «жіночої трійці іспаномовної наукової фантастики»[джерело?]. Її часто порівнюються з Хорхе Борхесом.
Floreros de alabastro, alfombras de bokhara (1985) — «Вази з алебастру, килими з бухари»;
Jugo de Mango (1988) — «Манговий сік»;
Fabula de la virgen y el bombero (1993) — «Байка про незайману та пожежника»;
Prodigios (1994) — «Вундеркінди»;
La noche del inocente (1996) — «Ніч невинного»;
Doquier (2002) — «Скрізь»;
Tumba de jaguares (2005) — «Могила ягуарів»;
Tres colores (2008) — «Три кольори»;
Tirabuzón (2011) — «Пасмо»;
Las señoras de la calle Brenner (2012) — «Сеньйори з вулиці Бреннер».
Збірки оповідань
Cuentos con soldados (1965) — «Розповіді зі солдатами»;
Las Pelucas (1969) — «Крила»;
Bajo las jubeas en flor (1973) — «Під тамаріндом у цвіту»;
Casta luna electrónica (1977) — «Цнотливий електричний місяць»;
Trafalgar (1979) — «Трафальгар»;
Mala noche y parir hembra (1983) — «Погана ніч і народження доньки»;
Las Repúblicas (1991) — «Республіки»;
Técnicas de supervivencia (1994) — «Техніки виживання»;
Como triunfar en la vida (1998) — «Як досягти успіху в житті»;
Menta (2000) — «М'ята»;
Querido amigo (2006) — «Дорогий друг»;
Las nenas (2016) — «Дівчата».
Антологія
Cien islas (2004) — «Тисяча островів».
Есе
A la tarde, cuando llueve (2007) — «Ввечері, коли дощить».
Біографія
Historia de mi madre (2003) — «Історія моєї матері».
Фільмографія
La cámara oscura (1989) — «Камера-обскура» — аргентинсько-французька драма Марії Вікторії Меніс. Базується на однойменному оповіданні Анхеліки Городішер.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела
Maria Claudia Andre, Eva Paulino Bueno. Latin American Women Writers: An Encyclopedia. — Routledge, 2007. — 640 p. — ISBN 978-0415979719.
