Антонівка (Звягельський район)
Анто́нівка — село в Україні, у Барашівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. До 1939 року — колонія. Кількість населення становить 106 осіб (2001). НаселенняКількість населення у 1868 році — 98 мешканців[2], в кінці 19 століття — 112 мешканців та 18 дворів[3]. У 1906 році проживало 118 осіб, дворів — 19[4], у 1923 році — 190 осіб, дворів — 25[5]. Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 149 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців становила 106 осіб[6]. ІсторіяКолишнє лютеранське поселення на орендованих землях, 55 км північно-західніше м. Житомир, лютеранська парафія — у с. Геймталь[2]. В кінці 19 століття — колонія Барашівської волості Житомирського повіту, за 70 верст від Житомира[3]. У 1906 році — колонія Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 66 верст, до волосного центру, с. Бараші — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Горошки[4]. У 1923 році увійшла до складу новоствореної Будо-Бобрицької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Барашівського району Коростенської округи Волинської губернії[7]. Відстань до районного центру, с. Бараші, становила 16 верст, до центру сільської ради, с. Будо-Бобриця — 2,5 версти[5]. 20 червня 1930 року, в складі сільської ради, передана до Пулинського району, 17 жовтня 1935 року повернута до складу Барашівського району Київської області[7]. В період голодомору 1932—1933 років загинуло 35 чол. імена яких на сьогодні відомі[8]. Під час загострення сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС безпідставно було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 3 мешканців села, з яких 1 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі реабілітовані і їхні імена відомі[9]. В 1939 році віднесена до категорії сіл. Від 11 серпня 1954 року до 10 червня 1958 року, внаслідок ліквідації Будо-Бобрицької сільської ради, село перебувало в складі Усолусівської сільської ради Барашівського району Житомирської області, після чого було повернуте до складу відновленої Будо-Бобрицької сільської ради. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, увійшло до Ємільчинського району Житомирської області[7]. 23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[10]. 28 липня 2016 року село увійшло до складу Барашівської сільської територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[11]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського району Житомирської області[12]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia