|
Анджей Потоцький (ротмістр)
Анджей Потоцький (пол. Andrzej Potocki)[1], або Єнджей Потоцький (пол. Jędrzej Potocki)[2] гербу Пилява (пом. 1575) — польський шляхтич, військовик, урядник Королівства Польського. ЖиттєписЗа даними Марека Плевчинського, був сином галицького підкоморія Якуба Потоцького та його першої дружини Катажини Ємєльніцької[1] (свого часу о. Каспер Несецький ТІ його мамою називав Козімінську (пол. Kozimińska)[2]). Анджей був молодшим братом коронного стражника Миколая Потоцького[1]. Ймовірно: влітку 1537 року з 7-кінним почтом увійшов до складу корогви Анджея Трояновского; брав участь у програній молдаванам битві над р. Серетом 1 лютого 1538; у червні 1539 увійшов до складу корогви Станіслава Добросоловського, виставленою Каліською землею. 5 жовтня 1562 був записаний у Вільні на двір Сигізмунда II Августа з 5-кінним почтом. Може, брав участь у тодішніх сутичках з московитами. Серед придворних короля до цього часу його в документах не згадують. 2 травня 1565 став кам'янецьким хорунжим (о. Каспер Несецький ТІ називав його подільським хорунжим[2]). У 1565 служив у корогві брата Миколая, який допомагав йому у військовій кар'єрі. Згаданий в Яблунові під Теребовлею 24 грудня 1565 з 16-кінним почтом (такий рідко зустрічався серед вершників оборони поточної). До червня 1566 воював під командуванням брата проти кримських татар, підсилених турецькими відділками з Добруджі, які тричі атакували весною 1566 польсько-литовські землі, облягаючи великого коронного гетьмана Миколая Сенявського в Меджибожі. 9 лютого 1572 як ротмістр служби брав участь у нових сутичках, які тривали п'ять кварталів до квітня 1573. Ймовірно, взяв командування корогвою брата Миколая (150 вершників) кількома місяцями раніше його смерти весною 1572. Не брав участи в молдавській виправі Миколая Мелецького, залишаючись під безпосереднім командуванням Єжи Язловецького. З серпня 1572 командував 100-кінною корогвою. Взяв участь (під командуванням кам'янецького старости Миколая Бжеського) в розгромі татарських відділів, які весною 1573 напали на Поділля. Через фінансові труднощі не отримав зароблені гроші за службу в обороні поточній. 10 грудня 1574 записано, що за 3,5 кварталу «старої служби» від серпня 1572 до травня 1573 йому належало 3234 злотих. З тієї суми в Кракові отримав 325 злотих (не відомо, чи виплачено решту). У 1566 році був поділ маєтностей — спадку батька. Отримав свої частини в куплених довкола містечка Сидорова селах. Спільно з братами: рідним — Яном — і зведеним — Станіславом — володів Соколовом, Уніжем, Костільниками в Руському воєводстві, Галицькій землі. Суми, які мав записані королем 1555 на Яблунові, Тишківцях, Вільхівці в Галицькій землі, виплатив брат Миколай 1559 року. У 1570 отримав довічно земельну ділянку в Кам'янці-Подільському (біля фоси поблизу Руської брами) і згоду на викуплення села Вільхівець (Кам'янецький повіт) з рук дотихчасових посесорів. Викуп був реалізований, у 1577 селом володіла вдова. Помер у 1575 році[3][4], правдоподібно, був похований у старому фарному костелі в Бучачі, мав надгробок з епітафією, датою смерті 12 лютого 1572 та інформацією, що жив 40 років.
Сім'яЗа даними Марека Плевчинського, його дружина — Кристина з Влодеків, очевидно, сестра ротмістра й кам'янецького старости Мацея Влодка. Діти:
Свого часу о. Каспер Несецький ТІ стверджував, що Єнджей Потоцький мав сина Якуба, галицького підкоморія[2]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
