|
Сидорів
 _%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8_1848%D1%80_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE_%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2.jpg) Си́дорів (пол. Sidorów) — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на південному сході району. До 2020 адміністративний центр Сидорівської сільської ради, якій було підпорядковане с. Шидлівці. В 1949 році до Сидорова приєднано хутір Слобідка. Відоме Сидорівським замком. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.[1] Населення — 1168 осіб (2007). Природні умовиПоблизу села є Сидорівське родовище вапняку. РозміщенняСидорів лежи́ть за 12 км від Гусятина. Археологічні даніПоблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
ІсторіяПерша писемна згадка — 7 жовтня 1398 року. 5 квітня 1547 року король Сигізмунд І Старий дав привілей Якубові Потоцькому на заснування міста Сидорів. Разом з тим запровадив в місті щотижневі торги в суботу та щорічні на свято Ядвіги.[3]  Історія Сидорова пов'язана насамперед з родиною Калиновських гербу Калинова.  Представником роду був генерал подільських земель Валентій-Олександр Калиновський (дружина Ельжбета Струсь. Вони мали трьох синів, з яких наймолодший — Марцін — став польним коронним гетьманом, після смерти братів успадкував багато земель на Поділлі: Вінницю, Умань, у Сидорові був родовий замок. Тут у 1640 році гетьман наказав поставити на горі острівця, утвореного річками Суходіл та Слобідка, кам'яний замок (нині залишилися тільки руїни). У 1672 році замок був узятий турками, в 1673 — відвойований військами Речі Посполитої. Три роки тут був комендантом Ян Самуель Хшановський з дружиною Анною, яка пізніше відзначилася при обороні замку Теребовлі в 1676 р. Ян Хжановський залишив замок, який знову зайняли турки, значно знищивши його. Пізніше замок був відбудований за сприяння ще одного представника родини Калиновських — кам'янецького каштеляна Марціна Калиновського, який виділив кошти для побудови тут також незвичайного за архітектурою костелу, в якому пізніше — обидвоє — були поховані. Після смерті власника Людвіка Калиновського Сидорів перейшов до його доньки Теклі, яка була одружена з Бельським, пізніше — до її доньки Анелі М'ячинської. Опісля на початку XIX ст. замок купив Іґнатій Пайґерт — так Сидорів перейшов до родини Пайґертів, якій належав до 1941 року. Поет та художник Йозеф Пайґерт мав тут величезну бібліотеку. Останні з родини Пайґертів не дбали про замок і він почав занепадати. У 1840 році Пайґерт збудував на заході Сидорова новий палац, біля палацу були парк, фонтан. У ХІХ ст. поселення мало власну символіку — печатку з зображенням дерева, під яким стоїть плугатар з плугом (кілька примірників такої печатки, датованих 1870 р., збереглися в колекції документів краєзнавця Антонія Шнайдера). 25 липня 1920 року в бою під Сидоровом окрема кінна дивізія армії УНР ущент розгромила ворожу більшовицьку кінноту і два полки більшовицької піхоти 123-ї пішої бригади разом з їх командирами. Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг» та інших. ПолітикаПарламентські вибори, 2019На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610250, розташована у приміщенні будинку культури.
Релігія
Пам'ятки Сидорівський костел    .JPG) 
Соціальна сфераПрацюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 4 торговельних та 1 розважальний заклади. Відомі людиНародилися
Перебували
Поховані
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
