Албанія під владою Німеччини

Албанське королівство алб. Mbretnija Shqiptare нім. Königsreich Albanie
Маріонеткова держава нацистської Німеччини
1943 – 1944 ↓
Прапор Герб
Гімн Himni i Flamurit Гімн прапору
Албанія: історичні кордони на карті Албанське королівство під час Другої Світової війни.
Столиця	Тирана
Мови	албанська, німецька
Форма правління	регентська конституційна монархія під тоталітарною військовою диктатурою
Прем'єр-міністр
- 1943	Ібрагим Бічакчіу
- 1943	Мехді-бей Фрашері
- 1943–1944	Реджеп Митровиця
- 1944	Фікрі Діне
Історичний період	Друга світова війна
- Захоплення Німеччиною	25 липня 1943
- Німецький вивід військ	28 листопада 1944
Валюта	Албанський лек
Попередник Наступник Албанія під владою Італії Демократичний уряд Албанії Демократична Федеративна Югославія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Албанія під владою Німеччини

Албанське королівство (алб. Mbretnija Shqiptare, нім. Königsreich Albanie) — де-юре незалежна держава, що існувала в 1943—1944 роках. Зазвичай де-факто назва в більшості історичної німецької літератури і документів є Großalbanien, іноді Gross-Albanien[1]. Після виведення італійських військ у 1943 році Албанія була окупована нацистською Німеччиною і розпочалася громадянська війна, яка закінчилася перемогою комуністів.

Історія

25 липня 1943, після падіння Беніто Муссоліні, Віктор Еммануїл III зрікається престолу як король Албанії. 9 вересня Третій Рейх окуповує країну. В жовтні Установчі збори скликаються на прохання німців, і Албанія проголошує свою незалежність, а також скасовує більшість законів, прийнятих під час італійської окупації. Леф Носі, член Балі Комбетар, стає главою держави. Албанія в цей час офіційно була королівством, попри те, що Ахмет Зогу перебував у еміграції. Установчі збори проголосили регентство, до якого увійшли Леф Носі як представник православних, Фуат-бей Дібра як представник мусульман та Антон Харапі як представник католиків. Асамблею очолює Мехді-бей Фрашері, старша посадова особа в Османській імперії і прем'єр-міністр у 1935—1936. Фрашері пояснює свою позицію прагненням зберегти Албанію від національно-визвольного руху, очолюваного комуністами. 5 листопада Реджепа Мітровіцу було призначено головою уряду[2]. Політичний рух Seconde Ligue albanaise de Prizren на чолі з Мітровіцею закликав до приєднання Косово до Албанії з метою створення Великої Албанії, натомість комуніст Енвер Ходжа, під впливом Тіто, намагався зберегти Косово у складі Югославії[3]. Ліга бере участь у війні з Югославією, з метою захисту албанського населення Косово від четників і партизанів. Албанський уряд не вельми співпрацює з німцями і відмовляє в 1944 подати список євреїв, які мешкали в Албанії[4].

Війна проти загарбників переросла в громадянську війну між Комуністичною партією Албанії, яка контролювала національно-визвольний рух, і Балі Комбетар. У листопаді 1944, під тиском Народно-визвольної армії Югославії і Червоної Армії німці евакуювали війська з Албанії. Енвер Ходжа став лідером тимчасового уряду в Тирані. Терени, загарбані під час війни, були передані комуністичній Югославії.

Посилання

• Voices on Antisemitism Interview with Johanna Neumann from the United States Holocaust Memorial Museum

Примітки

1. Neuwirth, Hubert Neuwirth (2008). Widerstand und Kollaboration in Albanien 1939-1944. Otto Harrassowitz Verlag. ISBN 978-3-447-0578-7. Процитовано 15 березня 2011. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: довжина (довідка)
2. Bernd J. Fischer, Albania at war 1939—1945, C Hurst & Co Publishers Ltd, 1999, p. 171—173
3. Serge Métais, Histoire des Albanais, Fayard, 2006, pp. 301—304
4. Serge Métais, Histoire des Albanais, Fayard, 2006, pp. 306—311