Список замків Албанії

Цей список включає основні, найбільш вцілілі, замки та фортеці, що дійшли до нас з часів середньовічної Албанії.

Основний список

Зображення Назва Оригінал назви Дата будівництва Місцезнаходження Спорудник Інші відомості
Замок Берат (Бератська фортеця) алб. Kalaja e Beratit XIII ст. (перші укріплення були зведені ще давніми іллірійцями) місто Берат Епірський деспот Михаїл І Комнін Дука Усередині стін фортеці в середньовічну добу містилося 20 християнських церков та одна мечеть, які нині є зруйнованими.[1]
Замок Гірокастра (Аргірокастра) алб. Kalaja e Gjirokastrës XII ст. (цитадель), 1336 (перша згадка) місто Гірокастра У 1812 р. Алі-паша Тепеленський надав фортеці її сучасний вигляд. Уряд Ахмета Зогу у 1932 р. використовував замкову в'язницю.

Нині на території замку знаходиться музей військової техніки комуністичного супротиву часів Другої світової.

Замок Ельбасан (Ельбасанська фортеця) алб. Kalaja e Elbasanit XV ст. місто Ельбасан султан Мехмед II Фатіх Першопочатково фортеця складалася з 26 рівномірно розміщених веж 9 м заввишки.
Канінська фортеця алб. Kalaja e Kaninës III ст. до н.е. селище Каніна, біля міста Вльора Іллірійські племена У XIV ст. фортеця була центром Князівства Валони і Каніни (1346–1417).
Замок Круя (Круйська фортеця) алб. Kalaja e Krujës V-VI ст. н.е. місто Круя Фортеця еліпсоподібної (804 м в окружності) форми займає площу 2,5 га.

Її гарнізони кількістю не більше 3 тис. осіб спромоглися витримати три масивні турецькі штурми і не підкоритися нападникам.

Замок Лєжа (Лєжська фортеця) алб. Kalaja e Lezhës Перші укріплення містять іллірійські, римські та візантійські елементи. місто Лєжа Відомі реконструкції венеційців (1440) та Османської імперії (1522). Найвища точка замку досягає 186 м у висоту.[2]
Замок Петреле (Петрельска фортеця) алб. Kalaja e Petrelës V ст. (реконструйований в XI, XIV ст.) селище Петреле, округ Тирана імператор Юстиніан I Замок був сторожовим пунктом під час боротьби албанців з Османською імперією та слугував резиденцією сестри народного героя, Скандербега, Маміци Кастріоті.
Замок Порто Палермо алб. Kalaja e Porto Palermos початок XIX ст. місто Хімара Алі-паша Тепеленський Фортеця розташована на острові у бухті Порто Палермо Іонічного узбережжя країни.
Замок Розафа (Розафська фортеця) алб. Kalaja e Rozafës III ст. до н.е. місто Шкодер Іллірійські племена (сучасного вигляду фортеця набула завдяки Венеційській республіці). Щодо назви замку існує захоплююча легенда про прекрасну Розафу. Три брати марно намагалися звести місцеву фортецю і вирішили принести жертву небесам. Вони замурували дружину молодшого брата, Розафу, у стіни замку таким чином, щоб вона все ще могла годувати свою дитину. В її честь фортеця отримала свою назву.
Трикутна фортеця алб. Kalaja e Butrintit кінець XV-поч XVI ст. археологічний заповідник Бутруніт, округ Саранда Венеційська республіка Замок зруйнувала відступаюча французька армія у 1798 р.
Замок Алі-паши[3] алб. Kalaja e Ali Pashë Tepelenës XVII-XVIII ст. археологічний заповідник Бутруніт, округ Саранда феодали з о.Корфу, Алі-паша Тепеленський (1804-1820) Фортеця слугувала резиденцією васала Османів.
Замок Бештовес[4] алб. Kalaja e Bashtovës XV ст. селище Бештовес на річці Шкумбіні, область Фієрі Венеційська республіка Замок має форму прямокутника 60х90 м з 9-метровими стінами.
Замок Борш (Сопот)[5] алб. Kalaja e Borshit IV ст. до н.е. селище Борш, округ Саранда Епірсько-іллірійські племена За свою довгу історію замок перебував у руках Візантії, Епіру, Франції, Німеччини, Венеції.
Замок Дрішт[6] алб. Kalaja e Drishtit XIII ст. селище Дрішт (Дріваст), округ Шкодер Візантійська імперія Фортеця розташована на висоті 800 м на рівнем моря.

Ще з далеких римських часів система місцевих укріплень захищала місто Шкодер.

Замок Дуррес[7] алб. Kalaja e Durrësit початок VI ст. н.е. місто Дуррес Анастасій I (візантійський імператор) Висота замкових стін сягає 15 м.
Лекурешитська фортеця[8] алб. Kalaja e Lëkurësit 1537 р. місто Саранда Сулейман I Пишний Фортеця міститься на руїнах древнього поселення Лекуреш, на стратегічно важливому пагорбі над містом Саранда.
Лібоховська фортеця[9] алб. Kalaja e Libohovës 1796-1798 рр. селище Каніна, біля міста Вльора Алі-паша Тепеленський
Пекінська фортеця[10] алб. Kalaja e Peqinit Римська доба (ІІ ст. до н.е.) муніципалітет Пекіні Фортеця була оснащена підземними тунелями та каналами для подачі води під час облоги.
Замок Поградец[11] алб. Kalaja e Pogradecit V ст. до н.е. місто Поградец Іллірійські племена Найвища точка замку міститься за 205 м над Охридським озером.
Замок Преза[12] алб. Kalaja e Prezës XIV-XV ст. комуна Преза, округ Тирана рід феодалів Топіас Замок має чотири башти покраях та годинникову вежу, побудовану у період 1800-1850.
Родонська фортеця[13] алб. Kalaja e Rodonit 1450-1452 рр. мис Родон, Адріатичне море Скандербег Сьогодні деякі стіни замку під дією морської ерозії знаходяться під водою.
Фортеця Юстиніана[14] (Замок Тирани) алб. Kalaja e Tiranës XIII ст. місто Тирана

Примітки

  1. ↑ http://whc.unesco.org/en/list/569
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 16 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ https://archive.today/20121217034058/www.facebook.com/media/set/?set=a.177573132296138.58979.177540892299362
  4. ↑ http://www.youtube.com/watch?v=C8qcfmqFM6A&NR=1
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 17 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ http://www.facebook.com/media/set/?set=a.271639710128.184062.191498010128
  7. ↑ sq:Kalaja e Durrësit
  8. ↑ http://www.facebook.com/medi /set/?set=a.187786867909169.44689.182006135153909
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 16 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-09-04 у Wayback Machine.]
  10. ↑ http://www.peqini.com/tag/kalaja/ [Архівовано 2011-01-27 у Wayback Machine.]
  11. ↑ http://www.pogradec.info/pogradec/archaeology.htm
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 16 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 16 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-07-08 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 16 червня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання