Академія пана Ляпки (повість)
«Акаде́мія па́на Ля́пки» (пол. «Akademia pana Kleksa») — повість-казка польського письменника Яна Бжехви, перша частина трилогії про пригоди пана Ляпки. Дві наступні книги: «Мандри пана Ляпки» (1961) та «Тріумф пана Ляпки» (1965). Вперше повість була опублікована 1946 року в Варшаві. Вона неодноразово перевидавалася та була перекладена багатьма мовами. У 1984 році за її мотивами було знято однойменний радянсько-польський художній фільм, а 2007 — створено мюзикл. Головні персонажі
СюжетДії відбуваються у фантастичній академії, директором котрої є пан Амброжи Ляпка. До академії приймаються лише хлопчики і лише ті, чиє ім'я починається з літери «А». Пан Ляпка вміє читати думки, літати, готувати страви з барвистих скелець, збільшувати чи зменшувати предмети. Своїх учнів він вчить ляпкографії, літеров'язання, лікування пошкоджених речей. Одним з таких учнів є Адам Незгодка і з ним в академії відбуваються всілякі незвичайні пригоди. А ще хлопець хоче допомогти зачарованому короленку Матеушові перетворитися зі шпака знову на людину. Видання та екранізаціїВперше книгу було опубліковано 1946 року, в Варшаві. Це було видання у м'якій обкладинці, яке містило 116 сторінок та 5 кольорових ілюстрацій, виконаних відомим польським ілюстратором Яном Марцинем Шанцерем[pl][1][2]. Повість неодноразово перевидавалася та була перекладена, зокрема, й українською, російською, болгарською, словацькою, сербською, німецькою мовами. Перелік вибраних видань українською мовою:
1984 року, за мотивами повісті, вийшов художній фільм для дітей, польсько-радянського виробництва, «Академія пана Ляпки», знятий режисером Кшиштофем Градовським[pl]. Фільм здобув популярність та низку відзнак і нагород[3]. 2007 року у варшавському Музичному театрі «Рома» відбулася прем'єра мюзиклу «Академія пана Ляпки[pl]», музику до якого створив відомий польський композитор Анджей Кожиньський[4]. Вистава ставиться на сценах багатьох театрів у Польщі, зокрема в Музичному театрі Торуня, Театрі Новому в Кракові, театрі «Маска» у Ряшеві та інших[5][6][7]. Див. такожПримітки
Посилання
Джерела та література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia