|
Ян Бжехва
Ян Бже́хва (пол. Jan Brzechwa), справжнє ім'я Ян Віктор Лесман (пол. Jan Wiktor Lesman; 15 серпня 1898, Жмеринка, Російська імперія — 2 липня 1966, Варшава, ПНР) — польський поет, прозаїк, перекладач. Біографія та творчістьЯн Бжехва народився 15 серпня 1898 у Жмеринці, у єврейській родині [8]. В окремих джерелах роком народження письменника вказано 1900, але на підставі архівних документів встановлено, що ця дата некоректна[9]. Мати Яна Бжехви, Міхаліна Левіцька (пол. Michalina Lewicka), була вчителькою французької мови. Батько, Олександр Лесман (пол. Aleksandr Lesman), працював інженером на залізниці. Дідусь письменника, Бернард Лесман (пол. Bernard Lesman), займався книговиданням у Варшаві, а кузин Болеслав Лесьмян був відомим поетом. Родина Яна Бжехви мала єврейське походження, але вже протягом кількох поколінь не сповідувала юдаїзм та не дотримувалася традицій[8][10]. З цього приводу, зокрема, жартував Болеслав Лесман[8]:
Справжнє ім'я Яна Бжехви — Ян Віктор Лесман. Свого часу він змінив його, аби уникнути плутанини з двоюрідним братом, поетом Болеславом Лесманом, котрий писав під літературним псевдонімом Болеслав Лесьмян (пол. Bolesław Leśmian), а також, щоб ім'я було більше подібним на польське. «Бжехва» (пол. brzechwa) у перекладі з польської означає стрижень стріли, промінь. Псевдонім підказав письменникові брат Болеслав[9][11]:
Через працю батька родина багато разів переїздила: Лесмани мешкали спочатку у Жмеринці, пізніше у Києві, Великих Луках, Варшаві, Луганську, Казані. Ян закінчив Науково-виховний заклад отців єзуїтів у Хирові. У Казані протягом року вивчав медицину, потім покинув і перейшов на полоністику. Після здобуття Польщею незалежності повернувся до Варшави й вступив до Варшавського університету на юридичний факультет[8]. Під час польсько-радянської війни (1919-1920) Ян Бжехва служив у 36 піхотному полку Академічного Легіону[pl]. Тоді ж він почав активно писати — готував матеріали для гумористичних журналів, театральних постановок. Дебютував як письменник ще 1915 року, у підлітковому віці, публікуючи свої перші вірші в петроградському «Штандарті» та київському виданні «Українське колосся». За вірш, присвячений померлому 1916 року Генрику Сенкевичу, отримав нагороду[9]. 1926 року було опубліковано першу збірку віршів письменника «Вигадані образи». Перша збірка віршів для дітей, під назвою «Танцювала голка з ниткою», вийшла 1938 року. Одночасно Бжехва продовжував працювати юристом, послуговуючись у цій сфері своїм справжнім ім'ям — Ян Лесман. Юриспруденція протягом усього життя була його основним заняттям. Він спеціалізувався на авторському праві, був співзасновником, юрисконсультом (1924-1939), президентом (1957-1962) Польського товариства авторів та композиторів ZAiKS[pl]. Після Другої світової війни працював юридичним радником видавництва «Читач»[9]. Одними з найвідоміших творів Яна Бжехви стали казки про пана Ляпку: «Академія пана Ляпки» (1946), «Мандри пана Ляпки» (1961) та «Тріумф пана Ляпки» (1965). Книги неодноразово перевидавалися, їх було екранізовано та перекладено кількома мовами. За мотивами творів Бжехви знято анімаційні та художні фільми, створено телевізійні та театральні постановки. До більшості з них письменник писав сценарії сам. Також Ян Бжехва був перекладачем. Зокрема, перекладав польською мовою поезію та прозу російських авторів: Олександра Пушкіна, Василя Жуковського, Миколу Некрасова, Антона Чехова, Володимира Маяковського, Сергія Єсеніна, Петра Єршова. У власних творах використовував багато жартів, сатири, іронії, логічних та математичних загадок, алюзій. Бжехва є автором одного з найскладніших для вимови віршів польською мовою — «Хрущ» (пол. Chrząszcz). Перший рядок з віршика став популярною польською скоромовкою і увійшов до підручників.
 .jpg) Пам'ятники герою вірша «Хрущ» Яна Бжехви у Щебрешині 1968 року вийшла друком автобіографічна повість Яна Бжехви «Час дозрівання» (пол. Gdy owoc dojrzewa) про дитячі та юнацькі роки, проведені в Україні та Росії. Письменник був тричі одружений та мав чимало любовних романів, до кінця життя мешкав у Варшаві. Мав єдину дочку — Кристину — від першого шлюбу[9]. Похований на кладовищі Військові Повонзки. Основні твори
Премії та нагороди
Вшанування пам'яті
Примітки
Посилання
Джерела та література
|
.svg){kind=small}
