Академічний проєкт реформи білоруського правопису 1933 року

Академічний проєкт реформи білоруського правопису 1933 року (біл. Акадэмічны праект рэформы беларускага правапісу 1933 году; Akademičny prajekt reformy biełaruskaha pravapisu 1933 hodu) — проєкт реформи білоруської правопису, розроблений групою вчених Інституту мовознавства в 1930-1933 рр. Незважаючи на помітний зросійщений ухил, радянське керівництво відкинуло його як занадто толерантний у зближенні білоруської мови з російською мовою.

Передумови

У лютому-серпні 1930 року в справі «Союзу визволення Білорусі» НКВС БРСР заарештувало шестеро з восьми авторів попереднього проєкту реформи білоруського правопису, складеного в 1927-1929 роках.

У 1930 р. перед групою вчених з Інституту мовознавства була поставлена ​​задача розробити новий проєкт білоруської реформи правопису, позбавлений "націонал-демократичного впливу".[1] Наступного року Петра Бузуку, раніше заарештованлшл, але на відміну від інших білоруських мовознавців, звільненого через небілоруське походження, було призначено керівником Інституту. У той же час є інформація, що професор вважав існуючий правопис найкращим відображенням живого просторіччя, тож виступав проти його реформ.[2]

Новий проєкт, на відміну від попередника, повинен був відповідати цілому переліку суперечливих, взаємовиключних, не завжди здійсненних (або нездійсненних) вимог:

• У світлі «боротьби проти націонал-демократичнів» — відмежувується від принципів і досягнень «націонал-демократів», що означало насамперед неприйняття змін, запропонованих Проєктом 1930 р., і на рівні принципи — від пуризму.
• Як новий проєкт, прожкт реформування — значно відрізняється від тарашкевиці.
• Відповідаючи на необхідність розширення грамотности — бути набагато простішим, ніж тарашкевиця, що на практиці могло б сприяти або фонетизації («як чується — так і пишеться»), або зросійщенню (стати набором механічних відповідностей російській писемності або безпосередньо відображають російську писемність).
• Уникаючи «великодержавних тенденцій, що виявлялися у прагненні передавати іноземлі слова обов'язково в російській вимові (лампа, сацыалогія, арыхмеціка, фанэціка)» (с. 8) — зберегти традиційний, тарашкевицький дизайн, не допускаючи російського впливу.
• Враховуючи вимогу наблизитися до мов інших народів СРСР — масове впровадження радянізмів (особливо росіянізмів та російських інновацій радянської епохи, а також "ідеологічно правильного" інтернаціоналізму), що суттєво вплинуло на мови.
• У випадках значної діалектної розбіжности певних фонетичних явищ — враховуйте їх лінгвістичну географію, вибираючи найпоширеніші.
• «Уважно слухаючи народну мову, мову міського та сільського пролетаріату, бідних та середнього класу, а не куркулів, шляхту та буржуазію» — просіяти мовний матеріал через сито політичної цензури.
• Беручи до уваги перспективу об'єднання білоруських етнічних територій («подальший розвиток світової революції») - не оминули мовні прояви західної Білоруси, особливо діалектні.

Суть змін

Незважаючи на те, що робота проводилась у вкрай політизованій атмосфері ескалації зросійщуванийних тенденцій, боротьби з "націонал-демократами", сталінських репресій та жорстокої колективізації, проєкт виявився вкрай суперечливим та багатовекторним. Отже, разом із змінами, спрямованими на очевидне наближення білоруської мови до російської, існували діаметрально протилежні речі, зокрема: акання в числівниках (дзявяты, дзясяты, пяцьдзясят); акання в запозиченнях (маналёг, каапэрацыя, фанэтыка, Арджанікідзэ, Афэнбах; але нэто, інкогніто, солё, Лёкарно); скорочене написання подовжених ньн, льл, зьз, сьс, дзьдз, цьц, жж, шш, чч — н, л, з, с, дз, ц, ж, ш, а також у цц — (насене, галё, зяе, рызё, калосе, судзя, жыцё, збожа, заціша, ночу; адзінацаць, трыцаць); пропонувалось введення окремих літер для звуків /d͡z̞/, /d͡ʐ/.[1]

Таким чином, у галузі правопису білоруських слів документ пропонував глибокий перегляд попередньої практики, при оформленні іноземної лексики — зберіг основу тарашкевиці і майже повторив проєкт 1930 року, незважаючи на війну, оголошену її творцями "національно-демократичного ставлення".

Див. також

• Класичний правопис білоруської мови
• Академічний проєкт реформи білоруського правопису 1930 року
• Реформа білоруського правопису 1933 року
• Наркомівка

• Білоруський правопис 1959 року

• Білоруська альтернативна ортографія 2005 року
• Правила білоруської ортографії та пунктуації 2008 року

Примітки

1. Прадмова [Архівовано 28 лютого 2012 у Wayback Machine.] // Акадэмічны праект рэформы беларускага правапісу 1933 году
2. Гладкі Я. Чутае — перажытае — бачанае. Машынапіс. Архіў БІНІМу (Нью-Ёрк).