Агнєшка Осецька

Аґнєшка Осєцка
Agnieszka Osiecka
Аґнєшка Осєцка, 1965 рік
Народилася9 жовтня 1936(1936-10-09)[1][2][3]
Варшава, Польська Республіка[1]
Померла7 березня 1997(1997-03-07)[1][2][3] (60 років)
Варшава, Республіка Польща[1]
·злоякісна пухлина
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країна Республіка Польща
Діяльністьпоетеса, журналістка
Сфера роботипоезія
Alma materВаршавський університет і Лодзька кіношкола
Мова творівпольська
Роки активності1954—1997
Жанравторська пісня[d]
ЧленствоАсоціація письменників Польщі
У шлюбі зВойцех Фриковський, Daniel Passentd, Wojciech Jesionkad і Zbigniew Mentzeld[4]
ДітиAgata Passentd
НагородиКомандорський хрест ордена Відродження Польщі
Сайт: okularnicy.org.pl
CMNS: Агнєшка Осецька у Вікісховищі

Аґнєшка Осєцка (пол. Agnieszka Osiecka, 9 жовтня 1936, Варшава — 7 березня 1997, там же) — польська поетеса, автор віршів до численних пісень. Крім того, відома своїми творами в прозі, роботою над театральними та телевізійними спектаклями, а також журналістською роботою. Пісні на її слова стали класикою польської пісні.

Біографія

Аґнєшка Осєцка народилася 9 жовтня 1936 р. у Варшаві в родині піаніста Віктора Осецького і Марії Штехман. З 1952 по 1956 роки навчалася на факультеті журналістики Варшавського університету, потім з 1957 по 1961 — у Вищій кінематографічній і театральній школі Лодзі. Починаючи з 1954 р. співпрацювала зі Студентським сатиричним театром (СТС); була членом ради театру аж до 1972 року.

У 1954—1957 роках публікувала свої вірші, прозу та репортажі в «Голосі узбережжя» (Głos Wybrzeża), «Новій культурі» (Nowa Kultura), «Прапорі млодих» (Sztandar Młodych) і «Просто» (Po prostu). Пізніше друкувалася також в «Літературі» (Literatura), «Культурі» (Kultura) і «Польщі» (Polska). Була членом Товариства польських письменників.

Протягом семи років Аґнєшка Осєцка була ведучою програми «Радіо-студія пісні» (Radiowe studio piosenki) на Польському радіо, в якій за цей час пролунало близько 500 пісень і яка стала «трампліном» для багатьох зірок польської естради.

З 1994 року Осєцка щільно співпрацювала з Театром Ательє в Сопоті, для якого написала свої останні твори і зонги, визнані критиками вершиною її творчості. Сьогодні цей театр носить ім'я Аґнєшка Осєцкої. Щорічно в театрі проходять півфінальні концерти конкурсу виконавців її пісень під назвою «Згадаймо про Осецьку» (Pamiętajmy o Osieckiej). Крім того, ім'я Аґнєшка Осєцкої носить студія радіостанції «III програма Польського радіо», у якій проводяться престижні концерти польських та зарубіжних зірок естради.

Померла від раку товстого кишечника 7 березня 1997 р. у Варшаві; похована у варшавському некрополі «Повонзки», ділянка 284b. Спадщиною Аґнєшка Осєцкої займається фонд, організований її дочкою, Аґатою Пассент («Agata Passent»). Нині фонд працює над виданням 14-томного «Великого пісняра Аґнєшки Осєцкої». У 1997 році на фестивалі польської пісні в Ополі Магда Умер (Magda Umer) представила публіці концерт-виставу «Зелено мені» (Zielono mi), поставлену за піснями Аґнєшка Осєцкої, участь у якій взяла плеяда зірок польської естради.

Посмертно нагороджена Командорським хрестом ордена Відродження Польщі.

У СРСР вірші Осєцкої стали досить відомими завдяки перекладам Булата Окуджави, з яким польська поетеса підтримувала дружні і творчі зв'язки.

Дочка Аґнєшка Осєцкої — Аґата Пассент (нар. 4 лютого 1973) — відома польська журналістка і діяч Єврейської релігійної громади у Варшаві.

Творчість

Агнєшка Осецька казала, що її союз з піснею повинен був бути романом під час студентських канікул, а став подружжям на все життя. Плодом цього «шлюбу» стали 2000 пісень, виданих у збірниках:

  • Жива реклама (Żywa reklama)
  • Співаючі листи (Listy śpiewające)
  • Штучний мед (Sztuczny miód)
  • Співаючі піски (Śpiewające piaski)
  • Сентименти (Sentymenty)
  • За хвилину (Za chwilę) —

і багато інших.

Аґнєшка Осєцка писала тексти пісень для таких артистів, як:

Пам'ятник Агнєшки Осецької на Французькій вулиці Варшави

Найвідоміші пісні:

  • А я віддаю перевагу моїй мамі (A ja wolę moją mamę)
  • Балада про танкістів (Ballada o pancernych), пісня з багатосерійного фільму «Чотири танкісти і пес».
  • Вагонна балада (Ballada wagonowa)
  • Боса-нова до подушки (Bossanova do poduszki)
  • Цирк вночі (Cyrk nocą)
  • Бути дамою (Damą być)
  • Диявол і рай (Diabeł i raj)
  • Немає тепер вже справжніх циган (Dziś prawdziwych Cyganów już nie ma)
  • Кролик (Króliczek)
  • Закохані з Кам'яної вулиці (Kochankowie z ulicy Kamiennej)
  • Кому весільні діти (Komu weselne dzieci)
  • Людський поговір (Ludzkie gadanie)
  • Малгоська (Małgośka)
  • Мій перший бал (Mój pierwszy bal)
  • Говорила жартома (Mówiłam żartem)
  • У всіх озерах — ти (Na całych jeziorach — ty)
  • Немає нічого кращого від помпи (Nie ma jak pompa)
  • Не будемо відпочивати (Nie spoczniemy)
  • Хай живе бал (Niech żyje bal)
  • Поки не зійде день (Nim wstanie dzień)
  • Окулярники (Okularnicy)
  • Польська мадонна (Polska Madonna)
  • Сінг-сінг (Sing sing)
  • Біжи, моє серце (Uciekaj moje serce)
  • Зелено мені (Zielono mi)

Перекладала з російської та їдишу на польську. У тому числі переклала відому пісню «Містечко Белз» (пол. Miasteczko Bełz, їд. מאין שטעטל בעלז).

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #121414248 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. ↑ https://plejada.pl/newsy/agnieszka-osiecka-i-zbigniew-mentzel-historia-milosna-bez-happy-endu/25zr2fh

Посилання