Єпископські ворота

Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата
50°03′55″ пн. ш. 31°27′53″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Переяславль
Місто	Єпископський двір
Перша згадка	1089[1]
Стан	руїни
Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата — головна брама стародавнього Переяславля. Разом з кам'яною стіною слугувала оборонною спорудою резиденції переяславських єпископів — Єпископського двору[2].

Історія

Стародавній Переяславль складався з дитинця та окольного міста, а сам дитинець відповідно поділявся на князівський та єпископський двір. Такий поділ дитинця став можливим через те що у 1030–50-ті рр. місто стало центром єпархії, а в 1070–80-х рр. його ієрархи мали титул митрополитів (нетривалий час на Русі було 3 митрополити — у Києві, Чернігові та Переяславлі)[3].

Наприкінці 1080-х рр. з ініціативи єпископа (митрополита) Єфрема в місті розгорнулися масштабні будівельні роботи, в ході яких було сформовано ансамбль єпископської частини дитинця. Серед збудованих споруд літопис відзначив і оборонні фортифікації що включали в себе парадну браму — Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора та муровану огорожу:

	В се же лето священа бысцеркы стаго Михаила [Переяславская] Ефремом митрополитомь тоя церкы юже бе создалъ велику сущю {бе бо преже в Переяславли митрополья} и пристрои ю великою пристроею. ([И пристрою в неи великусотвори и]) украси{в} ю всякою красотою церковными ссуды се бо Ефремъ {бе скопець высок теломъ бебо} тогда многа зданья въздвиже {докончавъ} церковь стаго Михаила заложи церковь на воротехъ городныхъ во имя стаго мученика Феодора и посель стаго Андрея у церкве от ворот и строенье баньное [камено]сего же не быс преж в Руси и град бе заложилъ каменъ от церкви святаго мученика Феодора [и украси город Переяславьскии здании црковными] и прочими зданьи.
— Лаврентіївський літопис[4]

Найімовірніше були зруйновані під час монголо-татарської навали в 1239 р.[5]

Розкопки

Вперше були досліджені в 1955 р., коли були виявлені під час земельних робіт під бастіоном XVII—XVIII ст. В 1956 р. розкопки продовжив М. К. Каргер, а в 1960 р. під керівництвом Р. О. Юра, М. І. Сікорського та Ю. С. Асєєва була розкопана вся доступна ділянка (частина залишок знаходилась під щойно збудованим приватним будинком)[6].

Див. також

• Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду

Примітки

1. Надбрамні храми давнього Києва в культурному просторі європейського середньовіччя (початок) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
2. Юрченко, Олександр. Давньоруська спадщина пізньосередньовічного Переяслава / О. Юрченко. — С .155-164. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
3. Вирський Д. С., Вортман Д. Я. ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ / ЕІУ. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
4. Ефрем Переяславский и Переяславская митрополия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
5. Оборонное строительство на Полтавщине. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
6. Раппопорт П. А. Русская архитектура X—XIII вв. Каталог памятников. Ленинград: Наука, 1982. — 136 с. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 29 березня 2020.

Література

• Асєєв Ю. С. Золоті ворота Києва та Єпископські ворота Переяслава / Ю. С. Асєєв // ВКУ (Вісник Київського університету). — 1967. — № 8. — Вип. 1. — С. 45-58.
• Асєєв Ю. С., Козін О. К., Сікорський М. І., Юра Р. О. Дослідження кам'яної споруди XI ст. в Переяслав-Хмельницькому дитинці. — Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР, 1962, № 4, с. 57—60

Посилання

• ДОСЛІДНИКИ АРХЕОЛОГО-АРХІТЕКТУРНИХ ПАМʼЯТОК ПЕРЕЯСЛАВА 40–60-Х РР. ХХ СТ.: МАТЕРІАЛИ ДО ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОГО ДОВІДНИКА [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.]