Каргер Михайло Костянтинович

Каргер Михайло Костянтинович
рос. Каргер Михаил Константинович
Народився	17 (30) травня 1903 Казань, Російська імперія[1]
Помер	26 серпня 1976(1976-08-26)[2] (73 роки) або 25 серпня 1976(1976-08-25)[3] (73 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР[4]
Поховання	Казанське кладовище^d
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	історик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Заклад	Ленінградський державний університет Інститут археології РАН
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук (1959)
Відомі учні	Tatiana Ilyina^d Шпаков Анатолій Петрович Колесникова Діна Михайлівна Нємцова Валентина Сергіївна
Аспіранти, докторанти	Смірнова Енгеліна Сергіївна Tatiana Ilyina^d
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди
Каргер Михайло Костянтинович у Вікісховищі

Миха́йло Костянти́нович Ка́ргер (нар. 17 (30) травня 1903(19030530), Казань — 26 серпня 1976, Ленінград) — радянський археолог, історик, мистецтвознавець. Професор Ленінградського університету (1949), лауреат Державної премії СРСР (1952), доктор історичних наук (1959).

Біографія

Михайло Каргер народився у Російській імперії в місті Казань[5] у родині вчителя. У 1919 році закінчив Самарську чоловічу гімназію, де навчався на історико-філологічному факультеті Самарського університету; у 1929 закінчив Петроградський університет в якому навчався на факультеті суспільних наук.

Після закінчення навчання працював у Російському музеї імені Олександра Пушкіна, Державній академії історії матеріальної культури, Ленінградському університеті. З 1939 почав працювати завідувачем кафедри російського мистецтва в Інституті живопису, скульптури і архітектури Всеросійської академії мистецтв, з 1949 — кафедри історії мистецтв на історичному факультеті Ленінградського університету. У 1964 отримав посаду завідувача Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР, де працював до 1972 року.

Помер 26 серпня 1976 року. Похований на Казанському кладовищі у місті Пушкін.

Праці

Автор близько 120 наукових робіт. У 1928—1936 роках досліджував пам'ятки архітектури Новгорода Великого, з 1938 — пам'ятки Києва княжої доби, історію культури і мистецтва Київської Русі. Проводив розкопки у Вишгороді, Борисполі, Зарубі, Переяславі. У 1955 очолив Галицько-Волинську архітектурно-археологічну експедицію, під час якої в місті Галич, селі Крилос і місті Володимир-Волинський були досліджені пам'ятки XII—XIII століття. Підсумком досліджень Каргера давньоруських міст стала його фундаментальна праця «Древний Киев: очерки по истории материальной культуры древнерусского города» у двох томах (1958, 1961).

Примітки

1. Каргер Михаил Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. http://www.pravenc.ru/text/1681017.html
3. Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
   d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
5. нині столиця республіки Татарстан, Російської Федерації

Джерела

• Денисенко Г. Г.. Каргер Михайло Костянтинович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 109. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Івакін Г. Ю.. Каргер Михайло Костянтинович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Редкол.: А.М. Прохоров (Главный редактор) и др. Большая советская энциклопедия: Италия—Кваркуш. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — Т. 11. — 608 с.

Посилання

• Статья [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайте «Исторический факультет Санкт-Петербургского государственного университета». (рос.)
• Тихонов И. Л. Каргер Михаил Константинович [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.] // Биографика СПбГУ. (рос.)