Зарубинці (урочище)
Тут вперше у 1899 р. українським археологом Вікентієм Хвойкою було відкрито археологічну культуру, яка стала відома за назвою села як Зарубинецька культура. Незатоплена частка села — урочище Зару́бинці на території Канівського району Черкаської області. Розташоване за 2,6 км на північний схід від села Луковиця. Урочище представлене степовою ділянкою, обмеженою із заходу лісами (на північному заході урочищем Дігтярка), а із сходу стрімко обривається до Канівського водосховища. За часів Київської Русі неподалік урочища стояло літописне місто Заруб, біля якого знаходився Зарубський (Трахтемирівський) монастир. В XV–XVII століттях він був шпиталем-притулком для козаків. До утворення водосховища на цьому місці існувало село Зарубинці. Під час Коліївщини через село проходив повстанський отаман Микита Швачка[1]. Тут вперше у 1899 році українським археологом Вікентієм Хвойкою було відкрито археологічну культуру, яка стала відома як Зарубинецька культура. На території, яка не була затопленою, зберігся цвинтар, тут встановлено пам'ятний хрест, на якому написано:
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia