Євфимія Гедимінівна

Євфимія (?) Гедимінівна (лит. Eufemija Gediminaitė; пол. Eufemia Giedyminówna) — донька великого князя литовського Гедиміна від Євни, знаної, щоправда, лишень по Хроніці Биховця. Дружина останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава Тройденовича. У давнішій літературі також хибно іменована Марією[1].

Життєпис

Народилась вона, як гадає польський дослідник Ян Тенговський, після брата Монтивида — між 1314 й 1317 роком[a]. Згідно з «Анналами» Яна Длугоша, зі своїм мужем — старшим сином мазовецького П'яста та руської княгині Марії Юріївни — дівчина обвінчалась 1331 р. у кафедральному соборі м. Плоцька, перед тим охрестившись (на гадку Стівена Крістофера Ровелла^[en], за православним обрядом подібно до нареченого, або ж за католицьким, що більш ймовірно). Сам Длугош відгукнувсь про це одруження досить неприхильно, прозвавши жінку язичницею варварського походження. Іноземні же хронікери, як-от Йоганн з Віктрінга і Йоганн із Вінтертура обмежились заввагою, що Юрій Болеслав, якому на мить весілля виповнилось доперва 14 літ, пошлюбив сестру дружини короля Польщі. За припущенням Я. Тенговського, до матримоніальних планів могли спричинитись князі Владислав Локетек й Вацлав Плоцький, на що вказує й обране місце врочистостей[3][4][5][6].

Ані імені княжни, ані дати її смерті середньовічні джерела не віднотували. Тільки в XIX столітті їх оприлюднив Теодор Нарбут, нібито на підставі Genealogii mazowieckiej Анджея Варґоцького, однак, його звістки тепер вважаються ненадійними чи взагалі містифікацією. Гедимінівна, схоже, не зоставила дітей. За твердженням Нарбута, упослі отруєння чоловіка вона перебралася к Польщі, де була буцімто втоплена в Віслі коло Завихоста 1341 р. (або 5 лютого 1342) під час татарсько-руського нападу[5].

Примітки

1. Датування ґрунтується на опосередкованих міркуваннях, за даними ж Літописця великих князів литовських Монтивид був старшим братом[2].

1. Błaszczyk, Grzegorz (1998). Dzieje stosunków polsko-litewskich od czasów najdawniejszych do współczesności. Tom I: Trudne początki. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM. с. 94, 115-116. ISBN 83-232-0839-5.
2. Келембет С. Любарт-Дмитро Гедимінович: перший шлюб та династичні права на Галицько-Волинське князівство // Ruthenica. — 2019. — Вип. XV. — С. 142-143.
3. Rowell, Stephen Christopher (1994). Lithuania Ascending: A Pagan Empire within East-Central Europe, 1295–1345 (PDF). Cambridge University Press. с. 224. ISBN 978-0-521-45011-9.
4. Tęgowski, Jan (2009). Dynastyczne kontakty rodzinne litewsko-mazowieckie w XIII-XV wieku. Europa orientalis (1): 202.
5. Jasiński, Kazimierz (2001). Rodowód Piastów małopolskich i kujawskich. Poznań-Wrocław: Wydawnictwo Historyczne. с. 58–61. ISBN 83-913563-5-3.
6. Teler, Marek (13 лютого 2019). Bolesław Jerzy II — książę halicko-wołyński z Mazowsza. Histmag.

Джерела

• Tęgowski, Jan (1999). Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. Poznań-Wrocław. с. 246-248. ISBN 83-913563-1-0.