Євна (велика княгиня)

Євна — дружина великого князя литовського Гедиміна, знана тільки по Хроніці Биховця XVI століття, джерелу пізньому й ненадійному, де згадується єдино у зв'язку з кончиною («bo kniahinia Jewna umerła»). Цю подію литовський дослідник Альвідас Нікжентайтіс датував 1344 роком. Автор чи то пак останній упорядник хроніки прямо пов'язує зі смертю великої княжни те, що невзабарі Ольгерд та Кейстут влаштували змову і низложили молодшого брата Євнута, якого батько позоставив на віленськім престолі. Історики, як-от Олег Ліцкевич або ж Стівен Крістофер Ровелл, висновують із цього, що Євна могла докласти руку до синового сходження на вершину влади, а, можливо, й допомагала йому керувати[1][2][3].

Ім'я жінки має литовське походження й у своїй первісній формі *Jaunė перегукується з йменням Євнута: спільний корінь jaun- пов'язаний з лит. jaunas «молодий», котре сягає праіндоєвропейського ще *i̯eu- «юний»[4]. У старопрусському ономастиконі подибуються схожі імена: Jawne, Jawnutte, Jawne-gede[5].

Взагалі кількість Гедимінових обраниць дискусійна. Скажімо, Рауданська хроніка — фальсифікована Теодором Нарбутом пам'ятка начебто 1488 року, на яку покликались ранні дослідники — споминає трьох: 1) Віду, дочку Відмунда, куронського бортника шведського походження; 2) Ольгу, смоленську князівну; 3) Євну чи Єву, доньку полоцького князя Івана Всеволодовича, брата попередниці. Звісно ж, ніяких підтверджень цьому нема[6][7].

Польський медієвіст Генрик Пашкевич припускав, що їх могло бути двоє й одна з них — православною. На переконання ж вищеназваного Стівена Ровелла, господар женився тільки раз з княжною із язичників, позаяк шлюб з польською або руською княжною повинні були засвідчити сучасні йому джерела[8]. На думку Я. Тенговського, Євна була єдиною дружиною Гедиміна, який одружився з нею ще до зайняття великокнязівського престолу.

За легендою, Євна заснувала православний чоловічий Єв'євський Успенський монастир, що припинив своє функціонування лише в 1806 році[9].

Родина

Євна мала від Гедиміна чотирнадцять дітей (вісім синів та шість дочок):

• Монтивид,
• Наримунт,
• Ольгерд,
• Явнут,
• Кейстут,
• Коріят,
• Любарт,
• Вітовт,
• Єлизавета (дружина плоцького князя Вацлава),
• Марія (дружина великого князя Тверського Дмитра Михайловича Грізні Очі),
• Альдона (дружина польського короля Казимира III),
• Євфимія (дружина галицько-волинського князя Юрія II Болеслава),
• Олена (дружина звенигородського князя Андрія Мстиславича),
• Анастасія (Айгуста) (дружина великого московського князя Семена Івановича Гордого) [10].

Примітки

1. Полное собрание русских летописей. — Т. 17: Западнорусские летописи. — СПб., 1907. — С.315
2. Rowell, Stephen Christopher (1994). Lithuania Ascending: A Pagan Empire within East-Central Europe, 1295–1345 (PDF). Cambridge University Press. с. 88, 282. ISBN 978-0-521-45011-9.
3. Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 378. — ISBN 978-5-86007-918-2.
4. Pokorny, Julius. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern / München 1959/1969. P. 510
5. R. Trautmann. Die altpreußischen Personennamen. Göttingen, 1974. P. 39.
6. Narbutt, Teodor (1835). Dzieje starożytne narodu litewskiego. T. 1: Mitologia litewska. Wilno: nakładem i drukiem Antoniego Marcinowskiego. с. 159-160.
7. Лицкевич О.В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора / С. Келембет // Ruthenica. — 2022. — № 17. — С. 147.
8. Rowell, C. S. (1994). Lithuania Ascending…, С. 88.
9. Шлевис Г. Православные храмы Литвы. — Вильнюс : Свято-Духов монастир, 2006. — С. 111—112. — ISBN 9986-559-62-6.
10. Электронная энцыклапедыя «Вялікае Княства Літоўскае».

Посилання

• Еўна // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. — 2010. — Т. 3: Дадатак А–Я. — С. 216.(рос.)