Євтєєв Іван Олексійович

Євтєєв Іван Олексійович
Народження	1918  Саратовська губернія, Російська СФРР
Смерть	27 березня 1944(1944-03-27)  Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Рід військ	Морські частини прикордонвійськ ВМФ СРСР
Роки служби	1939—1944
Звання	матрос
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Іван Олексійович Євтєєв (1918 — 27 березня 1944) — бронебійник 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, червонофлотець, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

Іван Євтєєв народився в 1918 році в селі В'язівка Саратовської губернії (нині Татищевський район Саратовської області). Закінчив семирічну школу і школу трактористів, після чого працював у колгоспі.

У 1938 році був призваний на строкову службу в РСЧА. Потрапив на Чорноморський флот, де служив у морській прикордонній охорони, потім був переведений в окремий батальйон морської піхоти охороняв Одеську базу флоту.

У період війни, з початку до своєї загибелі 27 березня 1944 року, воював у складі частин Південного, Кримського, Північно-Кавказького, 4-го і 3-го Українських фронтів. Брав участь в обороні Одеси, Севастополя, Новоросійська, звільнення Північного Кавказу, Криму і України.

У квітні 1943 року матрос Євтєєв був спрямований на посаду бронебійника у сформований 384-й окремий батальйон морської піхоти Чорноморського флоту.

За відзнаку в боях Іван Олексійович Євтєєв був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (1943), медалями «За оборону Одеси» і «За оборону Севастополя».

Похований у братській могилі в місті Миколаїв у сквері 68-ми десантників.

Подвиг

Звання Героя Радянського Союзу Івану Олексійовичу Євтєєву присвоєно посмертно 20 квітня 1945 року за мужність і героїзм, виявлені під час десантної операції в порту міста Миколаїв, відомої в історії як Десант Ольшанського.

Десантники, які висадилися в порту, зайняли будівлі нового елеватору і двоповерхову контору порту. Позиція Євтєєва була на першому поверсі контори. На світанку 26 березня гітлерівці виявили десантників і підтягли значні сили. Зав'язався запеклий бій, який тривав понад добу. Одна за одною накочувалися атаки ворога, в одній з атак Євтєєв знищив ворожий кулемет, а 27 березня Іван Євтєєв вогнем з бронебійного рушниці знищив ворожий танк.

Пам'ять

• Іменем моряків-десантників названа одна з вулиць і сквер у місті Миколаєві.
• Відкрито Народний музей бойової слави моряків-десантників.
• У сквері імені 68-ми десантників установлено пам'ятник.
• У селищі Богоявленський на березі Бузького лиману встановлена меморіальна гранітна брила з пам'ятним написом.
• Іменем Івана Євтєєва названий прикордонний сторожовий корабель у м Владивосток.
• Іменем Івана Євтєєва названа вулиця в місті Челябінську.

Література

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
• Румянцев Н. М. Люди легендарного подвига. — Саратов, 1968.
• Медведев Н. Я. Нас было 68 / Литературная запись Ивана Жигалова. — Издание переработанное и дополненное. — М. : ДОСААФ, 1966. — 50 000 экз.
• Божаткин М. И. Десант принимает бой. — Николаев: Возможности Киммерии, 1998. — 379 с. — ББК СТ 63.3(4УКР-4МИК).
• Морская доблесть / составители Ю. И. Чернов, А. А. Воронин. — М. : Воениздат, 1982. — 206 с. — 65 000 экз. — ББК 359.75(09) + 3КСМ.

Портал «Біографії»   Портал «СРСР»