Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая — лінія Київського швидкісного трамваю, розташована у правобережній частині Києва. Лінією проходять трамвайні маршрути № 1, № 2 і № 3.
У середині 1960-х років у Києві почалося активне будівництво житлового масиву Борщагівка, внаслідок чого виникла потреба в організації маршруту міського транспорту до центру міста з провізною здатністю близько 16-17 тисяч пасажирів в годину в одному напрямі[1]. Розглядалися два варіанти рішення цієї задачі : поєднаний трамвайно-автобусний маршрут і інноваційна пропозиція Володимира Веклича[2][3] - тролейбусні поїзди[4] з трьох машин, працюючих за його системою (рішення екологічне і менш шумне)[5].
На початок 1970-х через розширення географії будівництва до нового маршруту були підвищені вимоги по провізній здатності до 25 000 осіб в годину в одному напрямі[6]. Рентабельного рішення для організації маршруту з такою провізною здатністю в СРСР у той час не існувало (для будівництва метро потрібні 40 тис. чол./годину)[7].
Ідея будівництва першої в СРСР лінії швидкісного трамваю виникла після участі представників від України Володимира Веклича[1][8] і Василя Дьяконова[9] у 37-му конгресі Міжнародного союзу громадського транспорту, який проходив у Барселоні (Іспанія) в травні 1967 року[10]. Під час поїздки вони ознайомилися з перевагами швидкісного трамваю і, повернувшись додому, в звіті про відрядження рекомендували побудувати таку лінію в Києві[11].
Їх рекомендації були розглянуті і підтримані на колегії МЖКГ УССР та реалізовані в постанові Ради Міністрів СРСР № 538 від 13 липня 1970 року. Особливо корисним стало їх четверте спільне відрядження в грудні 1970 року у Брюссель, де вони ознайомилися з досвідом експлуатації однієї з найсучасніших на той час лінії швидкісного трамваю[12], що було узагальнено у звітах та книзі[13][14]. Незважаючи на активне запозичення зарубіжного досвіду, більшість застосованих технічних рішень розроблялися в Києві, оскільки не було навіть елементної бази для створення аналогів західної автоматики[15][16]. Рішення про проведення таких робіт у НДКТІ МГ було прийняте на колегії міністерства житлово-комунального господарства УРСР у 1973 році[17]. На цій же колегії Веклич В. П. був затверджений на посаді директора НИКТИ ГХ. Як керівник КТТУ, Василь Дьяконов займався загальним керівництвом проекту, а Володимир Веклич, як директор НИКТИ ГХ, керував його технічною[18] частиною[19][20].
Проект лінії розроблений фахівцями «Київпроекта» під керівництвом Марії Савченко[11].
Експлуатація
Правобережна лінія Київського швидкісного трамваю стала найпершою лінією швидкісного трамваю в СРСР. Перша ділянка траси була введена в експлуатацію 1 лютого1975 року, та працювала в не швидкісному режимі. Єдиним маршрутом став № 3, який їздив від Вокзалу до Редукторного заводу (8 км). 1 січня1977 року було відкрито маршрут № 1 Палац Спорту — Вулиця Сім'ї Сосніних (26 км), а маршрут № 3 продовжено до Кільцевої дороги.
9 червня2007 року розпочалася реконструкція правобережної гілки швидкісного трамваю. Згідно з проектом планувалося реконструювати лінію за 30 місяців. На першому етапі було закрито ділянку «Гната Юри» — «Кільцева дорога», з 1 серпня2007 року — ділянку «Вулиця Старовокзальна» — «Площа Перемоги». У цей час трамваї трамвайний маршрут № 1 був знову перенумерований у 1-к і скорочений до станції «Площа Перемоги», а маршрут № 3 був тимчасово закритий.
8 квітня2008 року закрито ділянку «Площа Перемоги» — «Повітрофлотська», а для розвороту трамваїв побудоване тимчасове кільце біля Центрального РАГСу. На цей час кінцевою зупинкою для маршрутів № 1-к і 3 була станція «Політехнічна». Розворотне кільце на станції «Площа Перемоги» демонтоване.
10 жовтня2008 року була закрита ділянка «Політехнічна» — «Івана Лепсе», а рух трамвайних маршрутів № 1 і 3 був відновлений до Старовокзальної вулиці в об'їзд через Лук'янівку, для чого була побудована тимчасова з'єднувальна гілка біля станції «Івана Лепсе».
13 червня2009 року у зв'язку із закриттям на реконструкцію ділянки «Івана Лепсе» — «Гната Юри» тимчасово повністю припинений рух трамвайних маршрутів № 1 і 3, а також роботу депо імені Шевченка.
Починаючи з осені 2009 року на 4-х станціях ділянки «Кільцева дорога» — «Івана Лепсе» будувалося накриття над пасажирськими платформами і вівся ремонт підземних переходів. Біля станції «Гната Юри» був побудований додатковий трамвайний поворот від Кільцевої дороги у напрямку депо.
23 жовтня2010 року була відкрита станція «Індустріальна», 25 жовтня2010 року були відкриті станції «Польова», «Національний авіаційний університет» і «Івана Лепсе», а 27 жовтня2010 року була відкрита станція «Героїв Севастополя».
Після цього окрім двох існуючих маршрутів № 1 і № 3, відкрито також новий — № 2 з Кільцевої дороги на Михайлівську Борщагівку[24].
Реконструкція 2016 рік — теперішній час
У 2016 році почалася реконструкція нешвидкісної частини трамвайної лінії від станції «Гната Юри» до «Михайлівської Борщагівки», яка передбачала забезпечення швидкісного руху по існуючій ділянці та будівництво нової трамвайної лінії від Михайлівської Борщагівки до кисневого заводу.[25] Але у 2018 році від планів з переведення на швидкісний рух відмовились, а станції та лінія будуються згідно з нормативами звичайного режиму руху.
Станом на березень 2020 року реконструйовано близько 2,8 км (40 %) трамвайних колій та збудовано платформи на 2 зупинках (33 %); документація для будівництва нової ділянки не розроблена.
Унаслідок реконструкції в грудні 2021 року було закрито зупинку «Вулиця Григоровича-Барського»[26].
Перебої в роботі
У вересні 2016 року рух трамваїв знову було закрито на реконструкцію і відновлено лише 11 грудня2017 року. Попри проведені ремонтні роботи у 2018-2019 роках рух Швидкісних трамваїв неодноразово припинявся через сходження трамваїв з рейок[27] (напр. 12.06.2018[28]13.03.2019[29], 16.05.2019[30]).
З 20 жовтня 2018 року станцію «Кільцева дорога» закрито. Рух трамваїв №2 і №3 було скасовано.[31] Над самою станцією почалось будівництво торгового центру «Апрель».[32][33]
З 22 червня 2019 року до 30 вересня 2019 року рух трамваїв №1 та №3 було призупинено через перший етап реконструкції Борщагівського шляхопроводу. Замість них курсували автобуси за маршрутом №3Т (Кільцева дорога - вул. Старовокзальна) та №4 (вул. Симиренка - вул. Старовокзальна)[34]. З 30 вересня маршрут №3 курсує до станції "Ромена Роллана".
Перспективи
В ЗМІ неодноразово повідомлялося про можливість відновлення трамвайної лінії по вулиці Саксаганського і, відповідно, продовження Борщагівського трамваю до Палацу спорту[35][36], проте станом на вересень 2019 року ці плани не реалізуються. 12 березня 2020 року міський голова підписав розпорядження щодо будівництва лінії.[37]
Рухомий склад
На правобережній лінії швидкісного трамваю експлуатується 75 вагонів станом на 2020 рік:
Tatra KT3UA (7 вагонів) — з 2007 року; (частина вагонів передані у Дарницьке трамвайне депо)
Правобережна лінія київського швидкісного трамваю налічує 11 станцій, одна з яких тимчасово закрита, та вісім станцій та зупинок на не швидкісних ділянках. Ще одна станція, "Повітрофлотська", була закрита у період реконструкції 2007-2011 років, та, станом на 2020 рік, не має проєкту відновлення. Лінія від станції «Кільцева дорога» до станції «Площа Перемоги» повністю відділена від проїжджої частини, що унеможливлює перешкоди на шляху вагонів. Лінія від кінцевої маршрутів №№ 1, 2 «Михайлівська Борщагівка» до станції «Гната Юри», та від станції «Площа Перемоги» до станції «Старовокзальна» є звичайними трамвайними лініями зі світлофорами та перехрестями.
Для оплати проїзду при проході на станції встановлені турнікети.
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(листопад 2020)
Трамвайна лінія двоколійна по всій довжині з розвитком на кінцевих зупинках.
Швидкісна ділянка лінії довжиною 9,5 кілометрів має конструкцію з рейок Р65 на залізобетонних шпалах та щебеневому баласті окрім ділянок на шляхопроводах, де влаштовано блочну або плитну конструкцію. Радіуси кривих не менше 400 м, окрім кінцевої.
Ділянка звичайного режиму руху від "Площі Перемоги" до "Старовокзальної" має блочну конструкцію з безшийковими рейками.
Ділянка звичайного режиму руху від "Гната Юри" до "Михайлівської Борщагівки" від початку мала конструкцію з рейок Р65 на дерев'яних шпалах та щебеневому баласті. З 2016 року ділянка реконструюється з заміною рейок, баласту та шпал на залізобетоні.
Енергозабезпечення та автоматизація
Електрозабезпечення станцій забезпечується напругою 380 В змінного струму від міських електромереж.
Електрозабезпечення трамвайної лінії забезпечується напругою 600 В постійного струму від 8 тягових підстанцій.
Вхідні стрілочні переводи, що задіяні в маршрутному русі, мають електропривід, який керується водіями з кабіни трамваю через повітряні контакти на контактній мережі.
До реконструкції 2007 - 2011 років працювала система сигналізації руху трамваїв, але під час реконструкції стара система була демонтована, а нова - не добудована.
↑Резников В. А., заступник ген. директори АК "Київпроект", керівник проекту реконструкції швидкісного трамвая в м. Києві. Про "бідний" трамвай замовите слово (рос.) // "Транспортне будівництво України" № 5 (09), 2008, С.36-41.
↑К. А. Брамський Історія електротранспорту міста Києва в особах Київ: 2001 — 60 с, [17] іл.
↑ абС. П. Бейкул, К. А. Брамский Київський трамвай 1892—1992 до сторіччя з дня пуску в експлуатацію — К.:Будівельник, 1992 — С. 71 Тираж 10 000 экз. ISBN 5-7705-0495-1
↑Наталина Сидоренко 45 років тому в Києві почали будувати першу в СРСР лінію швидкісного трамвая(рос.)// газета «Факти та коментарі», № 3(4462) от 12 января 2016. — С. 14.
↑Веклич В. П. Нові технічні рішення на міському електричному транспорті (рос.) — К.:Будівельник, 1975 — 60, [2] с.: іл.
↑Розробити рекомендації для визначення області застосування швидкісного трамвая в СРСР. Звіт по НДР. (рос.)НДКТІ МГ. Керівник Веклич В. П. Збірка рефератів НДР та ДКР 16.14.060 1978. — 139 с.
↑Дьяконов В. К. Веклич В. П. Застосування пристроїв автоматики на швидкісному трамваї // Міське господарство України. — 1971. — № 3. — С. 38-40. — ISSN 0130-1284
↑Веклич В. П. Пристрої автоблокування і сигналізації на швидкісному трамваї /сб. Міський електричний транспорт вип. 22 — М: ЦБНТИ МКХ РСФСР, 1973. — С. 18 — 28(рос.)
↑Веклич В. П. та ін. Деякі особливості електроустаткування і пристроїв автоматики швидкісного трамвая // Наука і техніка в міському господарстві: республіканська міжвідомча науково-технічна збірка під ред. В. П. Веклич — Київ: Будівельник, 1979 Вип.42 -С.70-74.(рос.)
↑Веклич В. П. та ін. Випробування систем інтервального регулювання руху поїздів для швидкісних трамвайних ліній // Наука і техніка в міському господарстві: республіканська міжвідомча науково-технічна збірка під ред. В. П. Веклич — Київ: Будівельник, 1981 — Вип.48 — С.21-26.(рос.)
↑Веклич В. П., Вікутан Е. І. Автоматизація збору інформації про пасажиропотоки на міському електротранспорті // Наука і техніка в міському господарстві: республіканська міжвідомча науково-технічна збірка під ред. В. П. Веклич — Київ: Будівельник, 1979 Вип.42 -С.28-30.(рос.)
↑Акт приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченої будівництвом завершальної черги трамвайної лінії швидкісного руху від 30 грудня 1978 року (рос.)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 9 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)