У 2015 році, після скандалу з відбором офіційного претендента від України на 87-ий Оскар, старий склад комітету було розпущено, а сам комітет перейшов під керівництво Національній спілці кінематографістів України (НСКУ). У червні 2016 року, після підписання меморандуму про налагодження довгострокового співробітництва та організації діяльності Українського Оскарівського комітету та співпрацю між ГО«Національна спілка кінематографістів України» (НСКУ), «Державним агентством України з питань кіно» (Держкіно), та ГО«Асоціація продюсерів України» (АПУ), було сформовано остаточний склад оскарівського комітету на 3 роки включно до 2018.[2] У 2019 році члени «Громадської рада УОК» зі складу своїх 80 чинних членів обрали новий склад комітету з 16 осіб строком на 3 роки з 2019 по 2021 включно.[3]
Станом на 2019 рік, дванадцять фільмів були висунені від України на номінацію в цій категорії, з яких одинадцять були допущені. Фільм Водій для Віри (2004) був дискваліфікований через недостатню українську частку у виробництві. Жодна стрічка поки що не була номінована на основний конкурс.
До підпорядкування Українського Оскарівського Комітету Асоціації продюсерів України у 2006 році, у 1997-2006 керуванням комітетом та відбором фільмів на Оскар займалося Міністерство культури України[1].
У липні 2006 було оголошено про створення Українського Оскарівського Комітету при Асоціації продюсерів України.[4] Починаючи з 2011 року, комітет працював на постійній основі й офіційно представляв Україну в Американській Кіноакадемії як організація, що мала право організовувати Оскарівський комітет[1]. Через численні скандали навколо діяльності Українського Оскарівського Комітету під керівництвом Асоціації продюсерів України у 2015 році було запропоновано передати керування комітетом під управління Національної спілки кінематографістів України[5].
28 квітня 2015 року було оголошено про початок формування нового складу Українського Оскарівського Комітету[6] під егідою Національної спілки кінематографістів[1]. Остаточний склад комітету було оголошено 24 червня 2015 року[7], і до нього ввійшли 17 членів. 12 серпня 2016 року стало відомо, що Американська кіноакадемія визнала повноваження нового складу Українського Оскарівського комітету — до нового складу увійшли 16 з 17 членів затверджених 24 червня 2015 року плюс секретар.[8][9]
Правила відбору
Правила відбору, що висуваються Американським Оскарівським Комітетом
Згідно з умовами премії Оскар, фільмами у цій категорії повинні бути повнометражні художні фільми, зняті за межами США, домінуючою мовою в діалогах фільму не повинна бути англійська[10], стрічка повинна бути в прокаті в країні, від якої подається заявка, не менше 7 днів поспіль, та творчий контроль над створенням фільму повинен належати громадянам або резидентам країни, яка подає заявку.
Додаткові правила відбору, що висуваються Українським Оскарівським Комітетом
З 2019 року, згідно з оновленим «Регламентом роботи Українського Оскарівського комітету» до нього було внесено наступні зміни:[11][12]
оригінальний запис діалогу, а також готовий фільм має бути переважно українською або кримськотатарською мовою (уточнення: не менше 90 % всіх діалогів мають бути українською чи кримськотатарською, згідно з вимогами до «українського національного фільму» що описані у Законі України «Про кінематографію»).
стрічка повинна мати свідоцтво «національного фільму» або статус «фільму спільного виробництва» відповідно до Європейської конвенції «Про спільне кінематографічне виробництво» чи інших чинних міжнародних угод у сфері кінематографії.
23 серпня 2019 року було оприлюднено протокол засідання Українського Оскарівського комітету №1 щодо аби змінити регламент, так щоб "що до розгляду комітетом приймаються фільми, які відповідають спеціальним правилам Американської Кіноакадемії для категорії Міжнародний повнометражний фільм (тобто, без додаткових критеріїв)".[13] З цього протоколу не зрозуміло що саме прийняли нові члени УОК й чи вилучили вони вимогу що "готовий фільм має бути переважно українською або кримськотатарською мовою".
2007 року в українській пресі з'явилася інформацію що є імовірність того що фільм «Корольова» (2006) режисера Юрія Кари буде відібрано від України новоствореним «Українським Оскарівським Комітетом».[14] Щоправда, пізніше стало відомо що розмови про висунення фільму «Корольова» від України на Оскара не мають під собою серйозного підґрунтя, адже в Україні страшна плутанина з національним оскарівським комітетом, функції якого по суті до 2006 виконував Мінкульт, і який на кінець 2007 року так і до пуття не було утворено.[15]
У липні 2014 року в АПУ заявили, що вони запросили ув'язненого в Росії режисера Олега Сенцова стати членом оскарівського комітету.[18] Згодом, у липні 2014 Денис Ржавський заявив про вихід зі складу УОК через незгоду з керівництвом УОК.[19]
22 червня 2016 року між Держкіно, ГО НСКУ та ГО АПУ було укладено меморандум про налагодження довгострокового співробітництва й організацію діяльності Українського Оскарівського комітету.[22] 12 серпня 2016 року стало відомо, що Американська кіноакадемія визнала повноваження нового складу Українського Оскарівського комітету, до якого ввійшли 16 членів плюс секретар.[8][9][23][24] Склад комітет було сформовано на 3 роки включно до 2018 року.
дочасно закінчила каденцію у 2018 у зв'язку зі смертю
Примітки: EFA — член Європейської кіноакадемії, FIPRESCI — член Міжнародної асоціації кінопреси.
Також 3 серпня 2016 Конкурсна комісія з обрання Секретаря Українського Оскарівського комітету обрала Ольгу Олещенко секретарем. До комісії увійшли:[25]
Український оскарівський комітет (УОК) формується «Громадською рада УОК» зі складу своїх членів. До складу Громадської ради входять громадяни України, що є: членами Європейської кіноакадемії (EFA); режисерами українських фільмів-учасників фестивалів класу «А», починаючи з 1991 року; українськими кінопрофесіоналами-лауреатами фестивалів класу «А», починаючи з 1991 року; членами Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI). У лютому 2019 року НСКУ, АПУ та Держкіно сформували новий склад Громадської ради УОК. До неї увійшли 80 українських кінопрофесіоналів (10 членів Громадської ради повідомили, що не висуватимуть свої кандидатури до складу УОК, навпроти їх імен стоїть (*)):[26]
Примітки: EFA — член Європейської кіноакадемії, FIPRESCI — член Міжнародної асоціації кінопреси.
Також 15 лютого 2019 року було оголошено про конкурс на заміщення посади Секретаря Українського Оскарівського, переможцем якого знову стала Ольга Олещенко.[3] Секретаря обирала Конкурсна комісія з обрання Секретаря Українського Оскарівського комітету, до якої увійшли:[27]
В 2004 році фільм «Водій для Віри», висунутий того року на премію «Оскар» від України, було дискваліфіковано через переважно російське виробництво стрічки. Хоч виробництво фільму відбувалися переважно на території України як ко-продакшн російських і українських кінокомпаній, але фільм було знято російською мовою російським сценаристом-режисером Павлом Чухраєм[28], а 5 із 6 головних акторів стрічки були громадянами Росії[29][30][31]
Аврора (2006)
У 2006 році виник скандал[32][33][34] під час висунення фільму Аврора від України на премію «Оскар». Зокрема, фільм звинуватили у тому, що у ньому недостатньо складових, аби вважатися українським фільмом[32][34]; як і попередній претендент на Оскар від України, фільм 2004 року «Водій для Віри», «Аврору» було знято російською мовою, з використанням російських акторів, російського сценариста тощо і єдиною відмінністю від «Водія для Віри» було те, що Аврору було знято російсько-українським режисером Оксаною Байрак[34][35]. Окрім сумнівної «українськості»[33][34] стрічки, фільм також звинуватили у порушенні правил Американської Кіноакадемії для фільмів у номінації «найкращий фільм іноземною мовою», а саме у непрозорості процесу обрання стрічки членами горезвісної[36] «Асоціації сприяння розвитку кінематографа в Україні» (за участи Міністерства культури та туризму України)[33][35][37] та відсутності прокату стрічки на території країни-виробника у визначений Американською Кіноакадемією термін (мінімум 7 днів)[38].
Обурення деяких членів УОК щодо припинення практики висунення переважно-російськомовних фільмів на Оскар від України (2018)
У зв'язку з неодноразовими скандалами щодо багаторічної практики висунення переважно-російськомовних фільмів на Оскар від України, які багато критиків не вважали «українськими» через відсутність у таких фільмах мов корінних народів України (української чи кримськотатарської), 31 липня 2018 року співзасновники Оскарівського комітету, НСКУ, Держкіно та АПУ, виступили за внесення двох нових норм до пункту № 6 «Проведення конкурсу на визначення фільму-номінанта» регламенту УОК: «До розгляду Комітетом приймаються фільми, які відповідають спеціальним правилам Американської кіноакадемії для категорії „Найкращий фільм іноземною мовою“ та одночасно критеріям: 1) оригінальний запис діалогу, а також готовий фільм має бути переважно українською або кримськотатарською мовою, 2) стрічка повинна мати свідоцтво національного фільму або статус фільму спільного виробництва відповідно до Європейської конвенції „Про спільне кінематографічне виробництво“ чи інших міжнародних угод у сфері кінематографії».
↑до 2006 року це правило звучало як: Запис оригінальних діалогів фільму має бути переважно офіційною мовою країни, яка подає фільм. Виняток може бути зроблено, коли сюжет фільму стосується субкультури, яка живе в нерідній країні
↑Саме Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні звернулася із позовом до суду у 2006 році, аби домогтися скасування урядової постанови, яка зобов'язувала кінопрокатників дублювати фільму українською мовою