Криштофович В'ячеслав Сигизмундович

В'ячеслав Криштофович
Ім'я при народженні	Криштофович В'ячеслав Сигизмундович
Дата народження	26 жовтня 1947(1947-10-26) (76 років)
Місце народження	Київ
Громадянство	Україна
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія	кінорежисер, сценарист, театральний педагог
Кар'єра	з 1970 року
Заклад	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 0471503

В'ячеслав Сигизмундович Криштофович (нар. 26 жовтня 1947, Київ) — український кінорежисер, сценарист і театральний педагог. Академік Національної академії мистецтв України (2017). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки кінематографістів України. Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка.

Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1971).

З 1970 р. — режисер Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Викладає у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

• «Совість» (рос. Совесть) (1968)
• «Серце Бонівура» (рос. Сердце Бонивура) (1969)
• «Перше правило королеви» (рос. Первое правило королевы) (2006)

• «Осяяння» (1971, режисер-асистент у співавт.; реж. В. Денисенко)

Режисер-постановник

• «Ральфе, здрастуй!» (1975, т/ф, новела «Чіп»),
• «Хвилі Чорного моря» (1976, т/ф, 7, 8 с, «Катакомби»),
• «Перед екзаменом» (1977, т/ф),
• «Своє щастя» (1979, співавт. сцен. Спеціальний приз Всесоюзного фестивалю телевізійних фільмів, Баку, 1979),
• «Дрібниці життя» (1980, співавт. сцен.),
• «Два гусари» (1983, т/ф),
• «Володя великий, Володя маленький» (1985, т/ф),
• «Самотня жінка бажає познайомитися» (1986),
• «Автопортрет невідомого» (1988),
• «Ребро Адама» (1990, «Мосфільм»),
• «Жінка у морі» (1992, «Мосфільм»),
• «Приятель небіжчика» (1997),
• «Під дахами великого міста» (2002, телесер.),
• «Право на захист» (2003, т/ф, 12 с),
• «Я тебе кохаю» (2004),
• «Непрямі докази» (2005),
• «Сьоме небо» (2005, серіал),
• «Перше правило королеви» (2006),
• «Будинок-фантом у придане» (2006),
• «Саквояж зі світлим майбутнім» (2007),
• «Гальмівний шлях» (2007, серіал)
• «Дні надії» (2007)
• «Ой, мамочки…» (2008)
• «Про нього (Обітниця мовчання)» (2011)
• «Менти. Таємниці великого міста» (2012, серіал)
• «Передчуття» (2019)

• «Своє щастя» (рос. Своё счастье) (1979, у співавт. з Рамізом Фаталієвим)
• «Дрібниці життя» (1980, у співавт. з Рамізом Фаталієвим)
• «Два гусари» (рос. Два гусара) (1984)
• «Володя великий, Володя маленький» рос. Володя большой, Володя маленький) (1985, т/ф)

• 1997 — МКФ «Лістапад» у Мінську (Спеціальна нагорода та диплом «За гармонічне поєднання та худоєню цілістість фільму», фільм «Приятель небіжчика»)
• 1998 — Премія «Золотой Овен» (Найкращому режисеру, фільм «Приятель небіжчика»)
• 2018 — «Золота дзиґа» (2-га церемонія вручення): Премія за внесок у розвиток українського кінематографа
• 2020 — Орден «За заслуги» III ступеня^[1]
• Державна премія України імені Олександра Довженка 2022 року — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва^[2]

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.85;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.337;
• Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.385;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.724;
• Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.242;
• Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.88-89.

• В'ячеслав Криштофович на сайті IMDb (англ.)

Це незавершена стаття про українського кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.