uk %D0%92%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9 %D0%B4%D0%BB%D1%8F %D0%92%D1%96%D1%80%D0%B8

*Водій для Віри*
Водій для Віри;
Водитель для Веры
Жанр	драма
Режисер	Павло Чухрай
Продюсер	Ігор Толстунов; Олександр Роднянський; Михайло Зільберман; Віталій Кошман; Людмила Захарова
Сценарист	Павло Чухрай
У головних ; ролях	Ігор Петренко; Альона Бабенко; Богдан Ступка; Андрій Панін
Оператор	Ігор Клебанов; Володимир Клімов
Композитор	Едуард Артем'єв
Кінокомпанія	«Продюсерська фірма Ігоря Толстунова»; «Перший канал»; Телеканал «1+1»
Тривалість	112 хв.
Мова	російська
Країна	Україна; Росія
Рік	2004
Кошторис	$3,0 млн
Касові збори	$2,78 млн
IMDb	ID 0416292

«Воді́й для Ві́ри» (рос. Водитель для Веры) — українсько-російський психологічно-драматичний фільм 2004 року російського режисера Павла Чухрая. Фільм отримав численні російські нагороди, зокрема «Найкращий фільм» на фестивалі в Сочі.

Сюжет

Дія фільму відбувається в СРСР, в 1960-ті роки. Сержант Віктор — молодий і ставний, він дивиться на життя просто і прагматично; він готовий на все задля досягнення своєї головної мети — зробити кар'єру. Поки що фортуна сприяє йому: його, курсанта привілейованої кремлівської роти, армійський генерал бере своїм особистим водієм.

Генерал-лейтенант Сєров розраховує одружити його на своїй безталанній та кульгавій дочці Вірі. Нового водія, Віктора, це не надто бентежить, адже він виріс сиротою в дитячому будинку, в убогості, й за шанс пробитися «у люди» готовий одружитися навіть з дочкою-калікою генерала. Віра, нічого не підозрюючи, закохується в нього й починає будувати сімейні плани. Та й сам Віктор, постійно піклуючись про Віру, змінює ставлення до неї — співчуття, ніжність, та надія на майбутній добробут переповнюють його.

Дія стрічки розгортається на генеральській дачі в Криму під Севастополем у пік панування Радянської влади над Україною. Ласкаве сонце чорноморського узбережжя, музика, мода, побут та розваги 1960-х років межують із таємною боротьбою за сфери впливу в радянських верхівках влади. Від результату цієї боротьби залежать долі генерала, його вагітної доньки та водія Віктора.

У ролях

Ігор Петренко — Віктор, водій
Альона Бабенко — Віра Сєрова
Богдан Ступка — Сергій Вадимович Сєров, генерал-лейтенант
Андрій Панін — капітан Савельєв
Катерина Юдіна — Ліда
Марина Голуб — Зінаїда
Валерій Баринов — генерал Клименко
Наталя Гудкова — Анжела
Аліса Гребенщикова — Руда
Дмитро Висоцький — Рохес
Олександр Дедюшко — гебіст
Галина Петрова — тітка Віри

Кошторис та касові збори

Кошторис фільму склав $3,0 млн.^[1]

За даними Держкіно збори стрічки в Україні склали $140 тис.^[2] За даними BOM збори поза Україною, закордоном, склали $2.6 млн.^[3]. Таким чином загальні збори стрічки склали приблизно $2.78 млн.

Нагороди

Фільм має 7 нагород та 7 номінацій.

2005 — «Ніка» за найкращу музику
2004 — «Золотая троянда» — головний приз відкритого кінофестивалю Кінотавр

Скандали

У 2005 році Україна висунула стрічку на премію «Оскар» у номінації за найкращий фільм іноземною мовою, але оскільки з українського у фільмі були лише зйомки на території України, а все решта було російське — російський режисер, російські актори та російська мова фільму, то Американська Академія відхилила заявку фільму бути представленою як український фільм.^[4]^[5]^[6]