Нижньодніпровськ - Вузол - збірна назва двох житлових масивів у Самарському районі міста Дніпро розташованих обабіч величезної сортувальної станції Нижньодніпровськ - Вузол. Район розташований на північ від станції має назву Північний (в 1930 - ті роки називався Жовтневий), район південніше - Південний, хоча жителі найчастіше називають його скорочено Вузол.
Райони розташовані на північному сході лівобережної частини міста.
Житловий масив Північний
Житловий масив з заходу межує з промзоною заводу Вторчормет, з півдня - із залізничною станцією, що розкинулась на декілька кілометрів, з півночі розташований сосновий лісопарк Північний, в якому знаходиться храм УПЦ МПІкони Божої Матері Іверської, за яким розташувались залізниця з платформою 194 кілометр, дачне селище на березі річкиКримка, що є рукавом Самари[1]. На сході за залізницею, що відходить на північний захід від станції розташувалось селище Шевченка.
Головні вулиці Семафорна, Іларіонівська, Липова, Лісопаркова, Рибальська, Кондукторська, Синельниківська, Олександра Оцупа (радянська назва Комісара Крилова).
Західна частина житлового масиву забудована багатоповерхівками від вулиць Лісопаркова та Лісозахисна до непарного боку вулиці Синельниківської. Крайній захід району: вулиці Олександра Оцупа та Волонтерська (колишня Магаданська) та східна частина від парного боку вулиці Синельниківської до вулиць Електровозної та Дирижабельної приватна одноповерхова забудова[2].
Забудова багатоповерхівки на вулиці Зимових Походів від вулиці Дуніча (парний бік), до третьої поліклініки дванадцятого територіального медоб'єднання; непарний бік вздовж вулиць Масивна, Механічна, Спортивна. Одноповерховий приватний сектор вулиці Єлісеєвська, Порцелянова, Кренкеля[3].
Зв'язок між районами
Обидва житлові масиви ізольовані одне від одного станцією, що унеможливлює між ними пряме автомобільне сполучення. Над залізничним полотном прокладено два пішоходних мости, по яким треба йти в середньому десять хвилин.
У 1912 році біля зупинного пункту Пост - Міст починається зведення вузлової залізничної станції, біля якої стихійно виникає безіменне селище будівельників трущобного типу.
Одночасно почалось перепланування і перебудова селища: на північ від станції розташовуються квартали Жовтневого (згодом Північний)[5], південніше прокладається головна вулиця, яку назвали Рибальське Шосе. Поруч із нею протягом 1930 - х років були збудовані мікрорайони М'ясокомбінат, Нафтобаза та інші[4].
У 1935 році заснована школа для дітей залізничників (нині навчально - виховний комплекс N 70)[6].
У 1941 році закладається фундамент палацу культури залізничників, але спорудженню завадила війна.
Під час німецької окупації на станції діяла підпільна комсомольська група І. П. Іванова. У січні 1942 члени групи на перегоні Ігрень - Іларіонове зсунули рейки, внаслідок чого сталась аварія німецького військового ешелону.
У кінці квітня 1942 року на вагоноремонтному заводі патріоти спалили склад з обмундируванням, а в листопаді на станції Нижньодніпровськ - Вузол підпалили цистерни з пальним, що призвело до вибуху ешелону з боєприпасами, який стояв поруч[7].
23 вересня1943 року станція і селища були визволені від ворога[8], проте зазнали суттєвих руйнувань. Відновлювалася станція та житлові масиви протягом усіх 1940 - х років.
Протягом 1950 - х років на північ від району Північний ентузіасти селища та працівники Дніпропетровської дистанції залізниці висадили сосновий ліс. Одночасно з ініціативи завуча середньої школи N 70 школярі садили тополі на вулицях Північного[9].
У 1963 році було збудовано стадіон "Локомотив" та Палац культури "Металург" заводу Вторчормет[10].
Протягом 1963 - 1996 на Північному житловому масиві будується двадцять багатоповерхових будинків[11]. Одночасно будуються багатоповерхівки на Південному - Вузлі.
↑Слободянюк М. А., Шахрайчук І. А. (2004). Рух Опору на Дніпропетровщині в роки Великої Вітчизняної війни (укр.) . Дніпропетровськ: ДНУ. с. 182. ISBN966 - 836 - 300 - 0.