Мир вам, браття, всім приносим

Мир вам, браття, всім приносим (Мир вам, братя, всїм приносим) — пісня Теодора Леонтовича (за іншими даними - о. Михайла Вербицького) на слова греко-католицького священика о. Івана Гушалевича, яку Головна Руська Рада визначила гімном Галичини під час «Весни народів» 1848—1849 років.[1]

Відомо, що музику до цього тексту також писав о. Михайло Вербицький, священик УГКЦ, автор музики до сучасного Державного гімну України "Ще не вмерла Україна".

Текст

Іван Гушалевич
Мир вам, браття, всім приносим.
Мир — то наших отців знак,
Мира з неба всі днесь просим,
Чи багатий, чи бідак.
Разом руки си подаймо
І, як браття, ся любім,
Одні другим помагаймо,
К спільній меті поспішім!
Що ж нам нині на заваді?
Все вже зникло, тепер час!
Далі й в мирі, далі й в ладі
В ім'я Боже, лише враз!
Мир вам, мир вам, руські діти,
І гаразд вашим хатам!
Разом сили сполучіте,
Добре, добре буде нам!

Примітки

  1. Гімн України — символ національної і державної величі. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.

Джерела