Виконання «Богородиці» стало складовою церемонії коронації перших королів Польщі династії Ягеллонів. Наразі поширений серед білоруських націоналістів.
Походження
Картина Юзефа Брандта«Богородиця» (1909) — Польсько-литовське військо разом співає «Богородицю» перед битвою
«Богородиця» в початковому варіанті займає дві строфи. Перша звертається до Богородиці, а інша — до Христа. Пісня покладена на відому на Заході мелодію любовної лицарської пісні. Цю мелодію записали бенедиктинці (які до того винайшли ноти), а з їх монастиря у Санкт-Галлені вона потрапила до Польщі. Богородиця є контрафактурою. Її мелодія має форму хорового співу, виконуваного a cappella. Богородиця з'явилася як троп[3], тобто пісня, що виконується групою людей під час меси, як своєрідний коментар до латинського тексту літургії. Пісня прикрашена мелізмами, тому, радше за все, її виконували не всі віряни, а спеціально навчений хор (schola cantorum).
Лише пізніше Богородиця стала піснею лицарства і навіть неофіційними державним гімном Польщі.
Деякі польські дослідники вказують на те, що «Богородиця» була написана кирилицею:
«Bogurodzica pisana jest cyrylicą w przedziwnej mieszaninę językowej polsko-białoruskiej...»[4]
Текст «Богородиці» містить в собі численні архаїзми. Деякі з них були такими вже в XV столітті. Дослідження польського тексту підтверджує, що він був перекладом з західноруської мови, в якій слова тексту вживались в час його написання, а в польській ні.
Деякі лексичні архаїзми:
Bogurodzica — як вважає Т. Лер-Сплавінскій, це дуже давнє церковно-слов'янське запозичення в польській мові, що прийшло до Польщі за чеським посередництвом з першими місіонерами.[5]. У сучасній польській використовуються звороти Matka Boża або Matka Boska;
Цікавою синтаксичною особливістю тексту є використання орудного діяльного відмінка — конструкції, звичайної для східнослов'янських мов, але не для сучасної польської:
Bogiem sławiena — сучасн. пол.sławiona przez Boga.
Польська[6]
Bogurodzica dziewica, Bogiem sławiena Maryja,
U twego syna Gospodzina Matko zwolena, Maryja!
Zyszczy nam, spuści nam. Kyrie elison!
Twego dziela Krzciciela, bożycze,
Usłysz głosy, napełń myśli człowiecze.
Słysz modlitwę, jąż nosimy,
A dać raczy, jegoż prosimy:
A na świecie zbożny pobyt,
Po żywocie rajski przebyt. Kyrie elison!
Українська
Богородице, Діво, богословенна Маріє,
Твого Сина, Господа, мати обрана, Маріє!
Сподоби нам і дай нам. Кіріє елейсон.
Твоєй справи хрестителя, Боже,
Почуй голос, наповни думи людькі,
Почуй молитви, що возносимо,
І дай нам того, що просимо,
На світі цім побожного буття,
І по смерті райського життя,
Господи, помилуй,
Bogurodzica. Oprac. J. Woronczak, wstęp językoznawczy E. Ostrowska, oprac. muzykologiczne H. Feicht, Wrocław 1962. Biblioteka Pisarzów Polskich.
J.Birkenmajer, Bogurodzica Dziewica. Analiza tekstu, treści i formy, Lwów 1937.
S.Urbańczyk, «Bogurodzica». Problemy czasu powstania i tła kulturalnego, w: Prace z dziejów języka polskiego, Wrocław 1979.
A.Czyż, Bogurodzica — między Wschodem i Zachodem. Kilka myśli o duchowej jedności Europy, w: Światło i słowo. Egzystencjalne czytanie tekstów dawnych, Warszawa 1995
.jpg)