М. Євстахевич[10], припускала, що «Дрогозденко» — це Дрозденко, сотник, «котрий привів Дорошенкові гетьмана Задніпрянської України Брюховецького в червні 1668 р., після чого Брюховецький був убитий», а Сагайдачний — «правдоподібно, не Петро Конашевич-Сагайдачний, а Григорій Сагайдачний, кошовий отаман в 1686 р.»[11].
Інші назви: «Ой на горі да женці жнуть», «Ой на горі та женці жнуть», «Ой на горі женці жнуть», «Гей, на горі та женці жнуть», «Гой, на горі женці жнуть».
↑Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 316. ISBN 5-319-01072-9
↑Исторические песни малорусского народа. — К., 1875. — Т. 2. — С. 11
Rudnycki D. Wiersze różne, i niektóre pieśni na noty położone. — 1713.(пол.)(укр.)
Hoy na hory źęcÿ znut // Перетц В. Н. Заметки и материалы для истории песни в России // Известия ОРЯС АН. — 1901. — Кн. 2, — С. 83. (окремий відбиток — С. 31.).(рос. дореф.)(укр.)
Ой на гори́ та женьци́ жнуть // Срезневский И. Запорожская старина. — Харьков, 1833. — Ч. 1. — Кн. 1. — С. 58—60.(рос. дореф.)(укр.)
Ой на горѣ та женьци́ жнуть // Закревский Н. Старосветский бандуриста. — М., 1860. — Кн. 1. — С. 65.(рос. дореф.)(укр.)
Ой на горі да женьці жнуть // Чубинский Я. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край, — Спб., 1874. — Т. 5. — С. 958—959.(рос. дореф.)(укр.)
Ой на горѣ женьци́ жнуть // Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. — М., 1878. — Ч. 1. — С. 26.(рос. дореф.)(укр.)
Українські народні думи та історичні пісні. — Київ, 1955.(укр.)
Ой на горі та женьці жнуть // Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. — Київ: Музична Україна, 1991. — С. 43—45.(укр.)
Piosenki Lemkowskie I Ukrainskie. Akademicki Klub Turystyczny «Maluch», 2001. — 137 с.(пол.)(укр.)
Пісні маминого серця / Упорядник Р. П. Радишевський. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2006. — 351 с.
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. — Київ: Криниця, 2007. — 400 с.(укр.)
Література
Гой на горі женці жнуть // Українські народні пісні, записані в XVI—XVII ст. / Пісні та романси українських поетів. В двох томах. Том 1. / Упорядкування, вступна стаття і примітки Г. А. Нудьги. — Серія: `Бібліотека поета.`— Київ: Радянський письменник, 1956. — С. 300—301.