Сучасна наука пояснює необхідність менструації як захисного механізму еволюційним конфліктом між жінкою та плодом через ресурсоємність вагітності для жіночого організму.[2] Через здатність ендоментрію відторгатися відбувається відбір і утилізація яйцеклітин для імплантації, аби не витрачати ресурси на нежиттєздатні зародки.[3]
Перші спроби науково обґрунтувати призначення менструації належать Томі Аквінському, котрий спирався на філософські судження Аристотеля. Тома вважав, що менструальна кров утворюється з перетравленої їжі, з неї в разі запліднення утворюється тіло плода[5].
Перша менструація, свідоцтво сформованості основних зв'язків у жіночій репродуктивній системі, у більшості сучасних дівчаток настає у 11—15 років[6] (в середньому в 13 років і кілька місяців), частіше в зимовий період. Однак репродуктивна система далеко не завжди функціонує стійко, тому нерідко регулярний менструальний цикл встановлюється не відразу, у більшості дівчат це відбувається протягом від пів року до 1,5 року.
У всіх країнах сьогодні в середньому відзначається більш раннє настання менархе, що пов'язано із загальним прискоренням розвитку організму (акселерація). Не вважається патологією і пізніше її настання — у 15—17 років. Певне значення щодо цього мають сімейна схильність (наприклад, пізнє менархе в матері), особливості будови тіла (у повних дівчаток менархе звичайно буває раніше, а в худорлявих — пізніше середнього строку), а також матеріально-побутові умови (за спостереженнями закордонних гінекологів, у дівчаток із менш забезпечених верств суспільства менархе настає пізніше). Розвиток і становлення менструальної функції можуть затримуватись з огляду на посилені заняття спортом. Особливо це характерно для спортивної гімнастики і навпаки цього не спостерігається під час занять плаванням.
Важливо пам'ятати точну дату настання менархе, строк, протягом якого менструації стали регулярними, а також особливості самопочуття в період, який безпосередньо передував менархе, і в період встановлення регулярного циклу. Ця інформація може стати важливою для гінекологічних оглядів у разі виникнення яких-небудь порушень репродуктивної функції (див. Менструальні розлади).
Норми
Менструальний період триває в середньому близько 35 років: від менархе до менопаузи (45—50 років). Характер менструацій не залишається постійним: він може змінюватися після пологів, з початком сексуального життя, після аборту (в цьому випадку на якийсь час або постійно може змінюватися тривалість циклу: наприклад, подовжується на 2—3 дні).
Звичайно менструації відбуваються[7] регулярно, через однакові проміжки часу:
через 28 днів (середньостатистичний цикл) — 60 % жінок,
через 21 день (короткий цикл) — 28 % жінок,
через 30—32 дні (довгий цикл) — 10—15 % жінок.
Тривалість менструації в середньому 5—7 днів.
За час кожної менструації виділяється приблизно 50—200 см³ кров'янистої суміші, в якій кров складає лише 25—30 см³ (це значно менше, ніж вважалося раніше), решта — секрет залоз, розміщених у слизовій оболонціматки. Менструальні виділення не зсідаються, оскільки, по-перше, кров значно розбавлена виділеннями залоз і, по-друге, в них містяться ферменти, які перешкоджають зсіданню. Тобто, виділення при нормальній менструації не повинні відходити згустками, наявність згустків — ознака маткової кровотечі, і в цьому випадку необхідно звернутися до гінеколога.
При менструаціях необхідно особливо ретельно дотримуватися гігієни (щоденний душ, підмивання 2-3 рази на день), адже кров'янисті виділення є сприятливим середовищем для розмноження бактерій, у тому числі патогенних.
алкоголь і гостра їжа, оскільки вони посилюють маткові кровотечі завдяки припливу крові до органів черевної порожнини;
надмірність у фізичних навантаженнях;
психічні та психологічні перевантаження. У країнах з низьким рівнем доходу вибір засобів менструальної гігієни для дівчат і жінок часто обмежений витратами на їх придбання, а також доступністю засобів та соціальними нормами (менструальні табу).
Більшість культур (від древніх міфів до сучасних індустріальних суспільств) стигматизують менструацію, трактуючи її як явище негативне, свідчення жіночої «гріховності», причину неврожаю чи суспільних негараздів. Нормальну фізіологічну періодичність жіночої репродуктивної системи в древності пов'язували з ризиком неуспіху чоловіків, тому деінде жінок під час менструації ізолювали в спеціальних приміщеннях, обмежували доступ до праці, забороняли спілкування, фізичні контакти, секс. Християнство забороняло доступ до церкви та справляння культу час менструації; поширені різноманітні забобони в суспільній свідомості.
Стигматизація менструації є формою мізогінії. Негативні табу змушують нас сприймати менструальну функцію як щось, що треба приховувати, щось ганебне. Крім того, не називаючи явище, ми підкріплюємо ідею, що це явище не варто називати.
Проявом табуювання менструальності в сучасному світі є евфемізми, використовувані замість слова «менструація» у медіа та рекламі («ці дні», «критичні» дні, «періодичні болі у жінок» в рекламі прокладок та тампонів), а також метафори та іносказання, аби уникнути згадки про менструацію у побуті («незручна тема»[3], «гості з Краснодару», «ці справи», «технічні причини»…). Хоча менструація є ознакою здорового організму, а інші стани «тілесного низу», включаючи патологічні, вживаються вільно («пронос», «геморой», «гази»).
У рекламах засобів менструальної гігієни, фільмуючи менструальну кров, використовують рідини будь-яких кольорів, крім червоного.
Через соціальний осуд плям від менструальної крові (шкільний булінг) за відсутності доступу до засобів менструальної гігієни значна кількість дівчат у країнах, що розвиваються, щомісяця пропускають заняття, від чого страждає їхня освіта.
Приклади архаїчного мислення в трактуванні менструації:
Міфологія мая пояснювала походження менструації як покарання за порушення жінкою соціальних правил шлюбного союзу. За повір'ями, менструальна кров перетворюється в змій та комах, що використовуються в чорній магії для відродження місячної богині[8].
Під час японсько-корейської війни1592–1598 років корейський генерал Квак Чеу носив червоний одяг, пофарбований менструальною кров'юцнотливих дівчат[9]. Генерал вірив, що темна жіноча енергія інь перетворювала його одяг у обладунок, недоступний для японської вогнепальної зброї — уособлення чоловічої енергії ян[9].
Дестигматизація менструації
В рамках боротьби з насильством проти жінок та за убезпечення їх від цькувань медіаперсони й окремі бренди вживають заходів з дестигматизації менструації та сексуальної освіти (особливо для дівчаток), приєднавшись у цьому до феміністичного руху. До подібних ініціатив приєднується і Україна:
2018 рік Феміністична майстерня присвятила збору навчальних матеріалів про менструацію для дівчат, скомпілювавши їх у посібник з теоретичної частини та практичних вправ, розміщений в мережі для вільного доступу[10].
1 травня 2018 Уляна Супрун закликала позбуватись міфів і забобонів про менструацію на своїй сторінці в Facebook.[11]
2019: Артвиставка «12 місячних» для зняття табу з розмов про менструацію: українських 12 художниць проілюстрували евфемізми, якими маскують слово «менструація».[12]
Графічний роман Лів Стрьомквіст для дітей про менструацію «Заборонений плід»[13] у квітні 2019 перекладений українською[14].
День менструальної гігієни — щорічний захід (28 травня) з метою звернути увагу суспільства на важливість та проблеми менструальної гігієни у всьому світі[15]. День був заснований у 2014 році німецькою громадською організацією «WASH United», щоб підвищити обізнаність про менструальну гігієну і привернути питання до доступності до засобів менструальної гігієни для жінок і дівчат. Дата 28 травня обрана символічно: травень — 5-й місяць року (менструація у середньому триває 5 днів), а менструальний цикл складає в середньому 28 днів.
↑Делюмо, Жан (1994). Ужасы на Запае. Москва: Голос. с. 306.
↑Мати й дитина: книжка для молодих батьків: Переклад з румунської / Еміл Кепрару, Герта Кепрару ; переклад Марина Солов'янова. — Київ: Веселка, 1994. — 462 с. — ISBN 5-301-01680-6 Сторінка 22.
↑Braakhuis, H.E.M.(2005), Xbalanque's Canoe. The Origin of Poison in Q'eqchi'-Mayan Hummingbird Myth, Anthropos 100: 175—185
↑ абHawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.