Випадково проявляється в 2 % кожного суспільства (за даними гуттеритів, групи, створеної як демографічний стандарт у 1950-х), інімальний постійний рівень бездітності
Соціальна стерильність
Бездітність, зумовлена бідністю або ендогенною стерильністю, описує становище бідних жінок, на фертильність яких вплинули погані умови життя.
Вимушена бездітність (за обставинами)
Бездітність через відсутність партнера(-ки), з ким хотіли б мати дітей; через відкладання розмноження на потім, безрезультатні спроби завагітніти у зрілому віці, або через медичні проблеми, такі як ендометріоз, що ускладнюють запліднення.
Свідома (добровільна) бездітність (бездітність за вибором \ чайлдфрі)
Свідоме рішення не народжувати дітей, а також субкультура та ідеологія, яка характеризується небажанням мати дітей попри таку можливість.
Статистика
Наприкінці XIX століття доходи та рівень освіти були низькими. Це зробило рівень соціальної стерильності дуже високим. Внаслідок епідемії іспанського грипу інфіковані вагітні жінки були особливо вразливими до викиднів. Велика депресія також збіднила ці покоління, серед яких добровільна бездітність була майже відсутня. Загалом рівень бездітності одружених жінок, народжених між 1871 і 1915 роками, коливався між 15 і 20 %. Зростання як освіти, так і загального доходу, дозволило наступним поколінням врятуватися від ситуацій, коли подружжя «не мали як» мати дітей, а рівень бездітності почав падати. З часом характер бездітності змінювався, стаючи дедалі більше результатом вибору деяких освічених жінок. Низький рівень бездітності близько 7 % досягло покоління бебі-буму. В наступних поколіннях він знову почав зростати: 12 % жінок, народжених у 1964-68 роках, залишалися бездітними. Зараз соціальні причини бездітності для жінок, які перебувають у союзі, повністю зникли. Однак не для самотніх жінок, які зазвичай бідніші, для яких соціальна стерильність все ще існує.[3]
З 2007 по 2011 рік коефіцієнт народжуваності в США знизився на 9 %, у 2010 році дослідницький центр П'ю повідомляв, що народжуваність була найнижчою в історії США і що серед усіх расових та етнічних груп бездітність зросла приблизно до 1 з 5 проти 1 з 10 у 1970-х.[4]CDC опублікував статистику за I квартал 2016 року, яка підтверджує, що рівень народжуваності в США впав до найнижчого рівня з початку ведення обліку в 1909 році: 59,8 народжень на 1000 жінок, що вдвічі нижче за 122,9 у 1957 році.[5] Навіть беручи до уваги падіння рівня народжуваності, Бюро перепису населення США все ще прогнозувало, що населення США збільшиться з 319 мільйонів (2014) до 400 мільйонів до 2051.[5]
У документі, представленому на робочій сесії Європейської економічної комісії ООН з питань демографічних прогнозів 2013 року, шведські статистики повідомили, що з 2000-х років у Швеції зменшилася бездітність, а кількість шлюбів зросла. Також подружжя частіше вирішували мати третю дитину, що дозволяє припустити, що нуклеарна сім'я в Швеції більше не занепадає.[6]
Від безпліддя страждає 17,8 % населення країн з високим рівнем доходу та 16,5 % — з низьким і середнім, за звітом ВООЗ у 2023 році.[7]
Причини
Причини бездітності включають, але не обмежуючись цим, таке:
запліднення in vitro (екстракорпоральне запліднення) — зріла яйцеклітина хірургічним шляхом видаляється з яєчника, поміщається в середовище зі спермою до запліднення, а потім поміщається в матку.[8]
2. Соціальне безпліддя (самотні люди, одностатеві пари, гетеро пари з медичним безпліддям):
Усиновлення (удочеріння) — добровільне прийняття в свою сім'ю дитини, яка залишилась без піклування, на правах сина або дочки на підставі рішення суду.
↑Hammond, P., et al. (2009) In vitro fertilization availability and utilization in the United States: A study of demographic social, and economic factors: 1630—1635.
