Ліга чемпіонів ЄКВ (англ. CEV Champions League) — щорічний волейбольний турнір за участю найкращих європейських клубів, що проходить під егідою Європейської конфедерації волейболу. Розігрують як чоловічі, так і для жіночі клуби.
Загальна інформація
Ідея проведення змагань за Кубок європейських чемпіонів (така назва була до 2000 року) належить федерації волейболу Румунії, яка в 1958 році звернулася з такою ініціативою до FIVB. У 1960 році відбувся перший розіграш почесного трофею серед чоловічих команд, з 1961 року за звання найсильнішого клубу континенту змагалися також і жінки. На початку 1960-х у чоловічому турнірі брали участь африканські клуби: у сезоні 1960/61 — «Етуаль» із Тунісу, у сезоні 1962/63 — «Замалек» з Каїра та «Касабланка» (Марокко), у сезоні 1963/64 — «Касабланка».
Спочатку на всіх етапах турніру діяла система ігор з вибуванням, на кожній стадії переможця визначали за результатом двох матчів. У 1965—1971 роках змінили формат фіналу: у випадках, коли фіналісти обмінювалися перемогами, проводили третій матч на нейтральному майданчику. З 1972 до 1988 рік турнір складався з кількох етапів, які проводили за кубковою системою, фінальна стадія була одноколовим турніром чотирьох команд. Згодом з'явився груповий етап, плей-оф та вирішальна стадія турніру — «Фінал чотирьох» (півфінали та фінали за 1-е і 3-є місця, які проходять в одному місті за два дні).
Господаря «Фіналу чотирьох» визначають рішенням Європейської конфедерації волейболу або ще до початку турніру (і ця команда виступала на груповому етапі поза конкурсом і звільнялась від плей-оф), або за результатами групового етапу. В останньому випадку 1/8 і 1/4 фіналу були так званими «раунд дванадцяти» і «раунд шести»; команда, яка приймала «Фінал чотирьох», в них участі не брала і автоматично ставала півфіналістом. Виключеннями став сезон-2008/09 чоловічої Ліги чемпіонів, «Фінал чотирьох» який пройшов у Празі без участі чеського клубу і жіноча Ліга чемпіонів сезону 2011/12 років, місцем проведення «Фіналу чотирьох» якої було вибрано Баку, проте два клуби з цього міста грали в 1/8 і 1/4 фіналу на загальних засадах.
У сезоні 2009/10 і в двох наступних розіграшах брали участь 24 команди, з яких після групового попереднього етапу 9 колективів з гіршими результатами припиняли боротьбу на євроарені, 4 команди відправлялись у «Челендж-раунд» Кубку ЄКВ, а з 13 команд, що залишились, одна вибиралась господарем «Фіналу чотирьох» і звільнялась від матчів «раунду дванадцяти» і «раунду шести». Безпрецедентна ситуація відбулась в сезоні-2009/10: «Фінал чотирьох» у Лодзі, призначений на 10 і 11 квітня, був перенесений на 1 і 2 травня у зв'язку із загибеллю в авіакатастрофі у Смоленську президента Польщі Леха Качиньського, відомих політичних, воєнних та національних діячів країни.
Формат жіночої Ліги чемпіонів у цілому аналогічний чоловічій, але відрізняється, як правило, меншою кількістю учасників (2009/10 — 16 команд, 2010/11 і 2011/12 — 20). У сезоні-2014/15 у чоловічому турнірі брали участь 28 команд, у жіночому — 20.
У сезоні — 2008/09 і в чоловічому, і в жіночому турнірах було введено випробуваний раніше в Кубку ЄКВ та Кубку виклику «золотий сет» (екстра-сет) для визначення переможців двоматчевих протистояннях на стадії плей-оф: у тому випадку, якщо суперники обмінювались перемогами з однаковим рахунком, то після завершення другого матчу проводилась додаткова партія до 15 очок. Перший екстра-сет у жіночій Лізі чемпіонів було призначено 12 березня 2009 року в матчі «раунду шести» жіночого турніру «Бергамо» — «Скаволіні» (15:11), так як суперники по черзі обіграли один в одного в гостях у чотирьох партіях. У чоловічій Лізі чемпіонів екстра-сет вперше розіграли 10 березня 2010 року також на стадії «раунду шести» словенський «Блед» та австрійський «Гіпо Тіроль». З сезону — 2010/11 екстра-сет став призначатись у «раунді дванадцяти» та «раунді шести» у всіх випадках, коли команди по одному разу обігрували одна одну, незалежно від результатів цих матчів. З сезону — 2013/14 «золотий сет» проводиться тільки у випадках сумарного рахунку за партіями 3:3, 4:3, 4:4 або 5:5.
У березня 2012 року на матчах «Фіналу чотирьох» чоловічої Ліги чемпіонів у Лодзі вперше застосували електронну систему відслідковування польоту м'яча, подібну на систему «Око яструба», якою користуються в тенісі для вирішення спірних ігрових моментів.
Формат Кубку європейських чемпіонів, який діяв до сезону-2000/01, передбачав участь у турнірі команд-чемпіонів своїх країн; у випадку перемоги в головному єврокубку з'являлась можливість заявити на наступний турнір два клуби. Нині в Лізі чемпіонів країни з найбільш сильними внутрішніми чемпіонатами (Італія, Польща) мають можливість заявляти по 3 команди, із дещо слабшими (Німеччина, Туреччина, Чехія, Бельгія), якими можуть бути переможці та призери національних ліг. Відбіркових турнірів у волейбольній Лізі чемпіонів немає — представництво різних країн у головному клубному турнірі Європи визначається за рейтингом Європейської конфедерації волейболу і за спеціальними запрошеннями від ЄКВ.
Історія
Найбільшу кількість перемог у чоловічому турнірі має московське ЦСКА (13), якому в 1960—1970-ті роки складали конкуренцію насамперед клуби з Румунії (по 3 перемоги в столичних «Рапіда» та «Динамо») та Чехословаччини, а в 1980-ті роки — італійські команди. В 1990-ті роки італійці домінували в головному єврокубку, вигравши 9 турнірів поспіль: найбільша кількість титулів — у «Модени» (4), у «Сіслея» та «Равенни» — по 3. Найбільшу кількість перемог у турнірі формату Ліги чемпіонів отримав «Зеніт» (4).
Призери
Кубок європейських чемпіонів
Ліга чемпіонів
Переможці турніру
Клуб |
Титулів |
Переможні роки
|
«ЦСКА» (Москва)
|
13
|
1959-60, 1961-62, 1972-73, 1974-75, 1976-77, 1981-82, 1982-83, 1985-86, 1986-87, 1987-88, 1988-89, 1990-91.
|
«Зеніт» (Казань)
|
6
|
2007-08, 2011-12, 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017-18.
|
«Модена»
|
4
|
1989-90, 1995-96, 1996-97, 1997-98.
|
«Сіслей» (Тревізо)
|
4
|
1994-95, 1998-99, 1999-00, 2005-06.
|
«Трентіно» (Тренто)
|
4
|
2008-09, 2009-10, 2010-11, 2023-24.
|
«Рапід» (Бухарест)
|
3
|
1960-61, 1962-63, 1964-65.
|
«Динамо» (Бухарест)
|
3
|
1965-66, 1966-67, 1980-81.
|
«Равенна»
|
3
|
1991-92, 1992-93, 19931994.
|
«Локомотив-Білогір'я» (Бєлгород)
|
3
|
2002-03, 2003-04, 2013-14.
|
«ЗАКСА» (Кендзежин-Козьле)
|
3
|
2020-21, 2021-22, 2022-23.
|
«Спартак» (Брно)
|
2
|
1967-68, 1971-72.
|
«Буревісник» (Алма-Ата)
|
2
|
1969-70, 1970-71.
|
«Парма»
|
2
|
1983-84, 1984-85.
|
«Лубе Воллей» (Мачерата)
|
2
|
2001-02, 2018-19.
|
«Лейпциг»
|
1
|
1963-64.
|
«ЦСКА» (Софія)
|
1
|
1968-69.
|
«Дукла» (Ліберець)
|
1
|
1975-76.
|
«Пломень-Міловиці» (Сосновець)
|
1
|
1977-78.
|
«Червена Гвезда» (Братислава)
|
1
|
1978-79.
|
«Торіно» (Турин)
|
1
|
1979-80.
|
«Парі Воллей» (Париж)
|
1
|
2000-01.
|
«Тур»
|
1
|
2004-05.
|
«Фрідріхсгафен»
|
1
|
2006-07.
|
«Білогір'я» (Бєлгород)
|
1
|
2012-13.
|
Найцінніший гравець сезону
Див. також
Примітки
Посилання