Європейська конфедерація волейболу
Європейська конфедерація волейболу (фр. Confédération Européenne de Volleyball, скор. CEV, в українській транслітерації ЄКВ) — структура, що керує європейським волейболом, об'єднує 56 національних федерацій. Представляє Міжнародну федерацію волейболу (ФІВБ) у європейських країнах. Штаб-квартира розташована в столиці Великого герцогства Люксембург місті Люксембург. З 17 жовтня 2015 року президентом ЄКВ є Александар Борічич (Сербія). Історія21 жовтня 1963 року, виконуючи рішення VIII Конгресу ФІВБ, створили Європейську комісію з волейболу (ЄКВ), завданням якої були організація та розвиток волейболу в країнах Європи. До її складу включили 24 національні федерації країн європейського континенту, які були, на той момент, членами ФІВБ. У тому числі 10 країн, які були засновниками ФІВБ у 1947 році (Бельгія, Угорщина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Франція, Чехословаччина, Югославія) і 14 країн, які приєднались до Міжнародної федерації волейболу в період з 1949 до 1961 року (Австрія, Албанія, Болгарія, Греція, Данія, Іспанія, Люксембург, Норвегія, СРСР, Туреччина, Фінляндія, ФРН, Швейцарія та Швеція). 9 вересня 1973 року в Гаазі (Нідерланди) на спеціально скликаній Генеральній асамблеї ЄКС комісія була перетворена на конфедерацію та отримала сьогоднішню назву. На той момент вона об'єднувала національні федерації 28 країн (крім вищеназваних, ще і Англія, НДР, Ізраїль та Шотландія). У 1948 році в Італії ФІВБ провела перший чемпіонат Європи з волейболу серед чоловічих команд, а в 1949 у Чехословаччині — і перший чемпіонат Європи серед жінок. З 1963 року європейські першості проходять під егідою Європейської комісії, а з 1975 — Європейської конфедерації волейболу. У 1966 році в Угорщині було проведено перший чемпіонат Європи з волейболу серед чоловічих та жіночих молодіжних команд. З 1995 року проходять чемпіонати Європи серед юнаків та дівчат. З 1988 року проводять чемпіонат малих країн Європи серед чоловічих команд, а з 1990 і серед жіночих національних збірних для країни з малою кількістю населення або низьким рівнем розвитку волейболу. На даний момент його організацією та проведенням займається Дивізіон малих країн ЄКВ. Президенти ЄКВ
Структура ЄКВНайвищий керівний орган Європейської конфедерації волейболу — Генеральна асамблея, яка скликається не рідше ніж один раз на 4 роки (в основному під час першості Європи) для виборів керівного комітету, кожні два роки — для вирішення інших питань. Чергова 36-а асамблея пройшла в жовтні 2015 року в Софії (Болгарія). Для вирішення завдань, які ставляться Генеральною асамблеєю перед ЄКВ, а також вимог статуту, делегати асамблеї терміном на 4 роки вибирають Адміністративну раду в кількості 30 людей. Вона збирається не рідше одного разу в рік. Зі складу своїх членів Адміністративна рада вибирає Виконавчий комітет, який реалізує рішення Генеральної асамблеї, а також організовує щоденну роботу ЄКВ. Керує її роботою Президент Європейської конфедерації волейболу, яка вибирається Конгресом терміном на 4 роки. Для вирішення спеціальних завдань, які стоять перед ЄКВ, у її структурі створені постійні технічні комісії: організаційна, фінансова, юридична, суддівська, медична, пляжного волейболу, європейських кубків. У складі Європейської конфедерації волейболу створені також волейбольні зональні асоціації, які є структурними підрозділами ЄКВ. Вони повноправні представники ЄКВ у своїх географічних зонах. Всього їх 4: Балканська (Balkan Volleyball Association — BVA), Середньоєвропейська (Middle European Volleyball Zonal Association — MEVZA), Східноєвропейська (East European Volleyball Zonal Association — EEVZA) та Північноєвропейська (North European Volleyball Zonal Association — NEVZA). Крім зональних асоціацій створено Дивізіон малих країн ЄКВ (Small Countries Division — SCD), у який входять 15 країн-членів ЄКВ з нечисленним населенням та низьким рівнем розвитку волейболу. Офіційні змаганняУ рамках своєї діяльності Європейська конфедерація волейболу відповідає за проведення наступних турнірів:
Члени ЄКВ
Див. такожЧемпіонат Європи з волейболу серед жінок
Примітки
Посилання
|