ЛіберецьЛі́берець[4][5][6] (Ліберец[7], чеськ. Liberec locally [ˈlɪbɛrɛts] ( прослухати); Райхенберґ, нім. Reichenberg) — місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю. Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини. Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки. Ліберець з'єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією. Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.). Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп'яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон». ГеографіяМісто розташоване на північному заході Чехії. Клімат
ЕкономікаНайбільшими роботодавцями зі штаб-квартирою в Ліберці та щонайменше 1000 співробітників є[8]:
Ліберецько-Яблонецька агломерація була визначена як інструмент для залучення коштів з європейських структурних та інвестиційних фондів. Це територія, яка включає міста Ліберець і Яблонець-над-Нісою та їх околиці, пов’язані з містами поїздками та міграцією. Населення становить близько 227 тис. ТранспортМіський транспорт Ліберця забезпечує автобусні та трамвайні лінії. Перший трамвай був використаний у Ліберці в 1897 році. Ліберець має спільну трамвайну лінію шириною 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма), яка з’єднує його з сусіднім Яблонцем-над-Нісою. Є також дві міські лінії зі стандартною колією 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма). Перший з’єднує Горні Ганичов (поруч з канатною дорогою на Єштед) і Лідове Сади через Фюгнерову. Другий з’єднує Дольні Ганичів і Лідові Сади через Фюгнерову (лише в робочі дні). Є також чотири історичні трамваї. У центрі міста є дві меморіальні доріжки; у минулому трамваї використовували також на центральному місці перед мерією. Через Ліберець проходить європейська траса E442. Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec) обслуговує міжміські та міжнародні автобусні маршрути, а розташований неподалік Центральний залізничний вокзал обслуговує залізничні маршрути.[9] Приватний міжнародний аеропорт розташований у Ліберці XX-Осташов. Освіта і наукаТехнічний університет Ліберця був заснований у 1953 році як «Університет машинобудування в Лібереці». У 1995 році після того, як кількість спеціальностей зросла, університет був перейменований. Він особливо відомий своїми дослідженнями в галузі текстильної техніки.[10] У ньому навчається близько 9000 студентів на 6 факультетах (машинобудування, текстильної інженерії, мистецтва та архітектури, мехатроніки, інформатики та міждисциплінарних досліджень, науково-гуманітарних наук та освіти та економіки), а також Інститут наноматеріалів, передових технологій та інновацій.[11] Регіональна науково-дослідна бібліотека в Ліберці є загальнодоступною науковою бібліотекою, спрямованою на загальну освіту в регіоні. Заснована в 1900 році на підставі рішення міської ради про заснування міської бібліотеки. Він має виняткову колекцію германо-слов'янської та судетичної (періодичні видання та книги німецькою мовою з Богемії). У 2000 році на місці Старої синагоги, спаленої нацистами в листопаді 1938 року, було завершено будівництво нової будівлі. До її складу входить також сучасна Нова синагога. КультураMateřinka — це театральний фестиваль, який проводиться раз на два роки в червні. СпортМісто є домом для ФК «Слован Ліберець», футбольного клубу, заснованого в Лібереці, який виступає у першій лізі Чехії, вищому рівні. «Слован Ліберець» є одним із найуспішніших клубів Чехії, вигравши три чемпіонські титули. Є ще SK VTJ Rapid Liberec. Грає в одному з найнижчих дивізіонів. Хокейна команда HC Bílí Tygři Liberec грає в чеській Екстралізі, національному вищому рівні. Він грає на арені Home Credit. Ліберець прийняв два Чемпіонати Європи з санного спорту, у 1914 та 1939 роках. У 2009 році тут відбувся Чемпіонат світу FIS з лижного спорту. Кубок світу зі стрибків на лижах завжди приходить у Ліберець у січні. Чемпіонат світу з карате відбувся у травні 2011 року. У 2015 році Ліберець приймав Чемпіонат світу з орієнтування на гірських велосипедах 2015 року. Мотоциклетний спідвей проходить на Pavlovický Stadion. Він був побудований у 1930 році. Найважливішою подією, яка проходила на ньому, був півфінал Чемпіонату світу серед молоді до 21 року у 2019 році.[12] На стадіоні змагалася команда Start Gniezno Liberec. Українці в ЛіберціУ червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам'ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам'ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце[13]. Автор проєкту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки[14]. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з пресквартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота. Персоналії
Див. такожПримітки
Посилання
|