Гірські луки та чагарники

Високогірна прерія у Болівії
Територія, зайнята біомом

Гірські луки та чагарники (англ. Montane grasslands and shrublands) — один з 14 біомів за класифікацією Всесвітнього фонду природи, який також називають «альпійські луки». Гірські луки і чагарники, розташовані над верхньою межею лісу, також відомі «альпійська тундра». Вище верхньої межі лісу, але нижче від альпійських лук, розташовані субальпійські луки і чагарники. Низькорослі субальпійські чагарники, відомі як криволісся, ростуть трохи вище верхньої межі лісу, де є сувора, вітряна погода і бідні ґрунти, які дають рости карликовим і скрученим, повільно зростаючим деревам.

Гірські луки і чагарники, особливо в субтропічних і тропічних регіонах, часто є домом для багатьох рідкісних і ендемічних рослин, які еволюціонували у відповідь на прохолодний, вологий клімат та інтенсивне тропічне сонячне світло. Характерні риси рослин цих місць проживання відображають адаптації, такі як розеткові життєві форми, воскова поверхня листя і їх опушення. Унікальною особливістю багатьох тропічних гірських вологих регіонів є наявність гігантських розеткових рослин з різних родин, таких як Lobelia (Афротропіки), Puya (Неотропіки), Cyathea (Нова Гвінея), Argyroxiphium (Гаваї).

Найбільш великі гірські луки і чагарники — це Парамо в Андах, Західні Гати в Індії, рослинність Ефіопського нагір'я та Тибетського нагір'я. Є бл. 50 таких регіонів по всьому світу. Площа: 5,2 млн км2 (3,6 %), діапазон широт: 45° південної широти — 55° північної широти. В Україні є лише невеликі фрагменти справжніх альпійських лук на Чорногорі, вище 1800—1850 м н.р.м. Панівними є щільнодернисті рослинні формацій костриці лежачої, ситника трироздільного та мохово-лишайникові пустища. У цьому біомі збереглися окремі популяції рідкісних рослин, які потребують охорони[1].

Локальними загрозами для цього біому є побудова кар'єрів, шахт, доріг, проектів гідроелектростанцій, також пожежі. Біом може зменшитись через глобальне потепління та зміни клімату, які можуть змінити температурний режим і режим дощів.

Екорегіони

Афротропічні гірські луки та чагарники
Ангольський гірський мозаїчний лісостеп Ангола
Саванна та рідколісся Ангольського Великого Уступу Ангола
Високогірні луки та рідколісся Драконових гір Лесото, ПАР
Луки, рідколісся та ліси Драконових гір Лесото, ПАР, Есватіні
Східноафриканські гірські вересові пустища Кенія, Судан, Танзанія, Уганда
Гірські ліси та луки Східного Зімбабве Мозамбік, Зімбабве
Ефіопські гірські луки та рідколісся Ефіопія, Судан
Ефіопські гірські вересові пустища Ефіопія, Судан
Луки Хайвельду Лесото, ПАР
Мозаїчний лісостеп плато Джос Нігерія
Мадагаскарські вересові хащі Мадагаскар
Прибережні ліси та рідколісся Мапуталенду Мозамбік, ПАР, Есватіні
Гірські вересові пустища Рувензорі та Вірунґи Демократична Республіка Конго, Руанда, Уганда
Гірські ліси та луки Південного Малаві Малаві
Гірські ліси та луки Південного Рифту Малаві, Танзанія, Мозамбік
Гірські луки Австралійських Альп[en] Австралія
Субальпійські луки Центрального хребта[en] Індонезія, Папуа Нова Гвінея
Гірські луки Південних Альп Нова Зеландія
Гірські альпійські болота Кінабалу Малайзія
Нілґірі (заповідник)[en] Індія
Центральноандійська суха пуна Аргентина, Болівія, Чилі
Центральноандійська пуна Аргентина, Болівія, Перу
Центральноандійська волога пуна Болівія, Перу
Кордильєра Центрального парамо[en] Еквадор, Перу
Парамо Кордильєри-де-Меріда[en] Венесуела
Півночноандійська парамо[en] Колумбія, Еквадор
Парамо Санта-Марта[en] Колумбія
Парамо Коста-Рики[en] Коста-Рика, Панама
Південно-Андійський степ Аргентина, Чилі
Сакатональ[en] Мексика, Гватемала
Алтайські альпійські луки та тундра Китай, Казахстан, Монголія, Росія
Альпійський степ Центрального Тибету Китай
Східногімалайські альпійські чагарники та луки Бутан, М'янма, Китай, Індія, Непал
Альпійські луки Герат-Газараджат Афганістан
Альпійські луки Гіндукушу Афганістан
Альпійський степ Каракорум-Західно-Тибетського плато Афганістан, Китай, Індія, Пакистан
Хангайські альпійські луки Монголія
Копетдазькі рідколісся та лісостеп Іран, Туркменістан
Гірські рідколісся Кудруду та Східного Ірану Іран
Середземноморський ялицевий степ Високого Атласу Марокко
Альпійська пустеля Північного Тибету та Куньлуню Китай
Гірські луки та чагарники Північно-західних Гімалаїв Китай, Індія, Пакистан
Степ Ордоського плато Китай
Памірська альпійська пустеля і тундра Афганістан, Китай, Киргизстан, Таджикистан
Ціліанські субальпійські луки Китай
Саянські альпійські луки та тундра Монголія, Росія
Чагарники та луки Південно-Східного Тибету Китай
Альпійські луки Сулейманського хребта Афганістан, Пакистан
Тяньшаньські гірський степ та луки Китай, Казахстан, Киргизстан
Альпійські чагарники та луки Тибету Китай
Альпійські чагарники та луки Західних Гімалаїв Індія, Непал
Сухий степ Ярлунг-Цангпо Китай

Примітки

  1. Кияк В.Г. Малі популяції рідкісних видів рослин високогір'я Українських Карпат. — Львів: Ліга-Прес, 2013. — 248 с.

Посилання