uk %D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF

**Південно-Андійський степ**
Екозона	Неотропіка
Біом	Гірські луки та чагарники;
Межі	Патагонська пустеля; Вальдивійські помірні дощові ліси; Чилійський маторраль; Монте; Центральноандійська пуна; Центральноандійська суха пуна
Площа, км²	178200
Охороняється	21.165
	Розташування екорегіону (фіолетовим)

Південно-Андійський степ — екорегіон гірські луки та чагарники, що розташований на межі Чилі і Аргентини у високогір'ях Південних Анд.

Розташування

Екорегіон знаходиться у горах на висотах 3500 — 5000 м Н. Р.М на півночі й 1800 — 3000 м на півдні. Вищеисоти знаходяться вічні сніги, льодовики і льодовикові поля. Нижче, екорегіони — Чилійський Маторраль і Вальдивійські помірні дощові ліси на заході і у аргентинську пустелю Монте на сході. На півночі переходить у Центрально-Андійську суху пуну, а на півдні у Патагонський степ^[2]

Клімат

Цей екорегіон має холодний пустельний клімат, згідно класифікації Кеппена має позначення BWK. Опади випадають головним чином взимку.

Флора

Рослини цього екорегіону адаптовані до її холодного, сухого і вітряного клімату. Багато рослин є ендеміками.

Екозона має поділ, по висоті над рівнем моря. Від 2000 до 2700 м, ростуть великорослі чагарники, на кшталт Chuquiraga oppositifolia і Nassauvia axillaris. На висотах 2700 — 3300 м, ростуть невеликі чагарники, чагарникові трави, і рослини-подушки. До них належать Azorella madreporica, Laretia acaulis і Stipa. На висотах до 3900 м, ростуть невеликі різнотрав'я, розеткові трави, і трави, видів Nassauvia lagascae, Oxalis erythrorhiza, Nassauvia pinnigera і Moschopsis leyboldii^[2]

На сході екозони видовий склад трохи різниться. На висотах, 1900—2700 метрів, ростуть Stipa, Adesmia, Mulinum, Nassauvia й Chuquiraga. на 2700 — 3300 м, чагарники і трави Oxalis, Junellia, Adesmia, Laretia і Azorella. На висотах, 3300 — 4500 м, ростуть Senecio, Nassauvia, Chaetanthera, Draba, Barneoudia, Leucheria, й Moschopsis.^[2]

Фауна

Великі тварини представлені Puma concolor, Lycalopex culpaeus, Vicugna vicugna й Lama guanicoe.^[2]

Природоохоронні території

Примітки

↑ "Southern Andean steppe". DOPA Explorer. Accessed 6 April 2022. [1]
↑ ^а ^б ^в ^г http://worldwildlife.org/ecoregions/nt1008

Література

(англ.) Ancibor, E. 1992. Anatomía ecológica de la vegetación de la Puna de Mendoza, I, Anatomía foliar. Parodiana 7 (1-2): 63-76.
(англ.) Böcher, T. W. 1979. Xeromorphic leaf types, evolutionary strategies and tentative semophyletic sequences. Biologiske Skrifter 22: 1-77.
(англ.) Böcher, T. W., J. P. Hjerting, and K. Rahn. 1963. Botanical studies in the Atuel valley area, Mendoza Province, Argentina, I. Dansk. Bot. Ark 22(1): 1-115.
(англ.) Böcher, T. W., J. P. Hjerting, and K. Rahn. 1972. Botanical studies in the Atuel valley area, Mendoza Province, Argentina, III, The vegetation. Dansk. Bot. Ark 22(3): 194—358.
(ісп.) Cabrera, A. L. 1976. Regiones fitogeográficas de la República Argentina. En: Enciclopedia Argentina de Agricultura y Jardinería 2 (1). Buenos Aires: ACME.
(ісп.) Cabrera, A. L. 1978. La vegetación de Patagonia y sus relaciones con la vegetación Altoandina y Puneña. C. Troll and W. Lauer, editors. Geoecological relations between the southern temperate zone and the tropical mountains. Erdwissen-schaftliche Forschung, XI. Franz Steiner Verlag, Wiesbaden.
(ісп.) Cabrera, A. L., and A. Willink. 1980. Biogeografía de América Latina. O.E.A. Serie de Biología, Monografía 13. Washington, D.C.: General Secretariat of the Organization of American States.
(ісп.) Cavieres, L. A., A. Peñaloza, C. Papic, and M. Tabutti. 1998. Efecto nodriza del cojín Laretia acaulis (Umbelliferae) en la zona alto-andina de Chile central. Revista Chilena de Historia Natural 71: 337—347.
(ісп.) Cei, J. M., 1986. Reptiles del centro, centro-oeste y sur de la Argentina. Herpetofauna de las zonas áridas y semiáridas. Monografie Museo Regionale di Scienze Naturali, Torino 4: 1-527.
(ісп.) Cei, J. M., 1993. Reptiles del noroeste, nordeste y este de la Argentina. Herpetofauna de las selvas subtropicales, Puna y Pampas. Monografie Museo Regionale di Scienze Naturali, Torino 14: 1- 949.
(ісп.) Correa, M. N., editor. 1969—1999. Flora Patagónica. Col. Cient. Buenos Aires: INTA.
(ісп.) Chiapella, J., y C. Ezcurra. 1999. La flora del Parque Provincial Tromen, provincia de Neuquén, Argentina. Multequina 8: 51-60.
(ісп.) Daniele, C., and C. Natenzon. 1994. Regiones Naturales de la Argentina. Draft map.
(англ.) Ezcurra, C., A. Ruggiero, and J. V. Crisci. 1997. Phylogeny of Chuquiraga sect. Acanthophyllae (Asteraceae-Barnadesioideae), and the evolution of its leaf morphology in relation to climate. Systematic Botany 22: 151—163.
(ісп.) Ferreyra, M., S. Clayton, and C. Ezcurra. 1998. La flora altoandina de los sectores este y oeste del Parque Nacional Nahuel Huapi, Argentina. Darwiniana 36 (1-4): 65-79.
(англ.) Fjelså, J., and N. Krabbe. 1990. Birds of the High Andes. Copenhagen: Zoological Museum of University of Copenhagen and Apollo Books.
(англ.) Franklin, W. L. 1982. Biology, ecology and the relationships to man of the South American camelids. Pp. 457—489 in M. A. Mares and H. H. Genoways, editors. Mammalian Biology in South America. Pymatuning Laboratory of Ecology, University of Pittsburgh, Special Publication 6: 457—489.
(ісп.) Gajardo, R. 1994. La vegetación natural de Chile, clasificación y distribución geográfica. Editorial Universitaria, Santiago de Chile.
(ісп.) Hauman, L. 1918. La vegétation des hautes cordilléres de Mendoza. An. Soc. Cient. Argentina 86: 121—188 and 225—348.
(ісп.) Hoffmann, A., M. Kalin Arroyo, F. Liberona, M. Muñoz, and J. Watson. Plantas Altoandinas en la Flora silvestre de Chile. Santiago de Chile: Fundación Claudio Gay.
(ісп.) Hoffmann, J. A. J. 1975. Atlas climático de América del Sur. Mapas de temperatura y precipitaciones medias. Geneve: WMO, UNESCO.
(ісп.) Hunziker, J. H. 1952. Las comunidades vegetales de la Cordillera de La Rioja. Rev. Inv. Agríc. Buenos Aires 6 (2): 167—196.
(ісп.) Kalin Arroyo, M. T., J. Armesto, and R. Primack. 1983. Tendencias altitudinales y latitudinales en mecanismos de polinización en la zona andina de los Andes templados de Sudamérica. Rev. Chilena Hist. nat. 56: 159—180.
(ісп.) Kiesling, R. K. 1994. Flora de San Juan, República Argentina. Buenos Aires: Vazquez Mazzini.
(англ.) Lliboutry, L. 1998. Glaciers of Southa America — Glaciers of Chile and Argentina. Pages 1109—1206 in R. S. Williams and J. G. Ferrigno, editors. Satellite image atlas of glaciers of the world, Washington D.C.: U. S. Geological Survey professional paper 1386.
(ісп.) Martínez-Carretero, E. 1995. La Puna argentina: delimitación general y división en distritos florísticos. Bol. Soc. Argentina Bot. 31 (1-2): 27-40.
(ісп.) Martínez-Carretero, E. 2000. Vegetación de los Andes Centrales de Argentina: el valle de Uspallata, Mendoza. Bol. Soc. Argentina Bot. 34 (3-4): 127—148.
(ісп.) Morello, J. 1968. La vegetación de la República Argentina, No. 10: Las grandes unidades de vegetación y ambiente del Chaco Argentino. Buenos Aires, Argentina.
(ісп.) Muñoz-Schick, M., A. Moreira-Muñoz, C.Villagrán, and F. Luebert. 2000. Caracterización florística y pisos de vegetación en los Andes de Santiago, Chile Central. Bol. Mus. Nac. Hist. Nat. Chile: 49: 9-50.
(англ.) Nores, M. 1995. Insular biogeography of birds on mountain-tops in northwestern Argentina. J. Biog. 22: 61-70.
(англ.) Nuñez, C., M. Aizen, and C. Ezcurra. 1999. Species associations and nurse plant effects in patches of high-Andean vegetation. J. Veg. Science 10: 357—364.
(англ.) Redford, K. H., and J. F. Eisenberg. 1992. Mammals of the Neotropics 2, The Southern Cone. Chicago & London: Univ. Chicago Press.
(ісп.) Roig, F. A. 1972. Bosquejo fisionómico de la vegetación de la provincia de Mendoza. Bol. Soc. Argentina Bot. 13 (supl.): 49-80.
(англ.) Roig, V. G. 1991. Desertification and distribution of mammals in the Southern Cone of South America. In M. A. Mares and D. J. Schmidly, Latin American mammology, history, biodiversity and conservation. Norman and London: Univ. Oklahoma Press.
(ісп.) Squeo, F. A, R. Osorio, and G. Arancio. 1994. Flora de los Andes de Coquimbo: Cordillera de Doña Ana. Universidad de La Serena, La Serena.
(англ.) Simpson, B. 1983. An historical phytogeography of the high Andean flora. Revista Chilena. Hist. Nat. 56: 109—122.
(англ.) Simpson, B. and C. C. Todzia. 1990. Patterns and processes in the development of the High Andean flora. American Journal of Botany 77: 1419—1432.
(англ.) Taylor, D. W. 1991. Paleogeographic relationships of Andean angiosperms of Cretaceous to Pliocene age. Paleogeography, Paleoclimatology, Paleoecology 88: 69-84.
(англ.) UNESCO. 1980. Vegetation map of South America. Map 1:5,000,000. Institut de la Carte Internationale de Tapis Vegetal. Toulouse, France.
(англ.) Wheeler, J. C. 1995. Evolution and present situation of the South American Camelidae. Biological Journal of the Linnean Society 54: 271—295.
(ісп.) Zuloaga, F. O., and O. Morrone, editors. 1996. Catálogo de las Plantas Vasculares de la República Argentina I. Missouri Botanical Garden, St. Louis.
(ісп.) Zuloaga, F. O., and O. Morrone, editors. 1999. Catálogo de las Plantas Vasculares de la República Argentina II. Missouri Botanical Garden, St. Louis.
(ісп.) Zuloaga, F. O., E. G. Nicora, Z. E. Rúgolo, O. Morrone, J.Pensiero, and A. M. Cialdella, 1994. Catálogo de la Familia Poaceae en la República Argentina. Missouri Botanical Garden, St. Louis.

[dopa-1] "Southern Andean steppe". DOPA Explorer. Accessed 6 April 2022. [1]

[wwf-2] а ^б ^в ^г http://worldwildlife.org/ecoregions/nt1008

[1]

[2]