Англійська гітара мала грушоподібну резонансну коробку з плоскою основою, з круглим отвором і короткою горловиною. Містила сталевих 10 струн, з яких чотири верхні були парними; типова настройка: c, e, g, c1, e1, g1; існували також 12-струнні інструменти з хорами для всіх шести звуковисот.[1]
Примітки
↑Hannu Annala; Heiki Mätlik (2007). Composers for other plucked instruments: Rudolf Straube (1717-1785). Handbook of Guitar and Lute Composers (вид. Translated by Katarina Backman). Mel Bay. с. 30. ISBN0786658444.