Sceloporus graciosus graciosus Baird & Girard, 1852 — захід США.
Поширення і екологія
Полинові ігуани широко поширені на заході США, в Каліфорнії, східному Орегоні, центральному Вашингтоні, південному Айдахо, локально в Монтані і Північній Дакоті, на більшій частині Невади, Юти і Вайомінга, на заході Колорадо і Небраски, на північному заході Нью-Мексико та на півночі Аризони. Вони живуть в полинових, мучницевих і червонокорінникових чагарникових заростях, а також в сосново-ялівцевих лісах та в соснових і псевдотсугових рідколіссях. Віддають перевагу ділянкам з відкритим ґрунтом, на якому ростуть розрізнені невисокі чагарники. Зустрічаються на висоті від 150 до 3200 м над рівнем моря. Ведуть наземний спосіб життя. Полинові ігуани часто залазять на камені і повалені дерева, ховаються в покинутих норах гризунів і серед кущів. Живляться комахами, зокрема мурахами, жуками, кониками, мухами, клопами і метеликами, а також павуками. Відкладають яйця.
Martins, E.P. (1993). Contextual use of the push-up display by the sagebrush lizard, Sceloporus graciosus. Animal Behaviour. 45 (2): 25—36. doi:10.1006/anbe.1993.1003. S2CID53193544.
Sears, M.W.; Angilletta, M.J. Jr. (2003). Life-history variation in the sagebrush lizard: Phenotypic plasticity or local adaptation?. Ecology. 84 (6): 1624—1634. doi:10.1890/0012-9658(2003)084[1624:LVITSL]2.0.CO;2.
Sears, M.W. (2005). Resting metabolic expenditure as a potential source of variation in growth rates of the sagebrush lizard. Comparative Biochemistry and Physiology A. 140 (2): 171—177. doi:10.1016/j.cbpb.2004.12.003. PMID15748856.