SOCAR

SOCAR
Типбізнес Редагувати інформацію у Вікіданих і мережа АЗСd Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формадержавне підприємство Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьнафтова промисловість Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано13 вересня 1992 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираБаку[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Керівник(и)Ровнаг Абдуллаєв Редагувати інформацію у Вікіданих
Продукціянафта Редагувати інформацію у Вікіданих
Співробітники70 000 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
socar.az/az/home Редагувати інформацію у Вікіданих
socarenergy.ch​(нім.)​(фр.)​(італ.)​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
socar.ge​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
sgp.ge​(груз.) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: SOCAR у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

SOCAR (повністю: State Oil Company of Azerbaijan Republic) — азербайджанська державна нафтова компанія з офісом у Баку. Є найбільшою вертикально-інтегрованою нафтогазовою корпорацією Азербайджану.

Історія

Після розвалу СРСР, уряд Азербайджану об'єднав все виробництво й дослідження нафтової галузі в єдину структуру — Державну нафтову компанію Азербайджану (ДНКАР). ДНКАР створена Указом Президента Абульфаза Ельчібея від 13 вересня 1992 року.

10 січня 1994 року розпорядженням Гейдара Алієва затверджено структуру управління компанії: були включені виробничі об'єднання з правом підприємства, трести і управління з правом підприємства, індивідуальні структурні одиниці з правом управлінь.

Є одним з офіційних спонсорів Чемпіонату Європи з футболу 2016 року.[2]

Діяльність

Заправна станція в Україні

Має велику кількість АЗС під брендом SOCAR в Грузії (95), Румунії (300) та Швейцарії (300).

В Україні

SOCAR Energy Ukraine — дочірня компанія Державної нафтової компанії Азербайджанської республіки. В Україні SOCAR почав свою діяльність в 2008 році[3]. У 2010 році компанія приступила до розвитку власної мережі автозаправних комплексів преміум-класу.

Того ж року розпочав роботу Торговий дім «SOCAR Україна»[4]. Наступного року відкрилося перші 7 АЗК під брендом компанії[5]. Відбувся спуск на воду «Баку-1» — найбільшого в Україні нафтопаливного бункерувальника, здатного функціонувати в морській та річковій акваторії[6].

У 2012 році відкрився SOCAR Транс[7], а у 2015 — С Кард Сервіс. 2017 року SOCAR розпочав працювати на гуртовому ринку природного газу[8]. Наступного року SOCAR стає третім комерційним гравцем українського газового ринку, імпортувавши на цей момент перший мільярд м³ блакитного палива за всю історію незалежної України[9].

Мережа SOCAR Energy Ukraine налічує 57 заправних станцій. У 2012 році компанія створила парк Гейдара Алієва в Києві[10][11].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Global LEI index
  2. ↑ Євро-2016: 20 команд, які напряму пробилися у фінальну частину чемпіонату Європи. ТСН.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 20 вересня 2021.
  3. ↑ SOCAR Energy Ukraine [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ SOCAR и «НП-Трейдинг» поставят Минобороны 18 тыс. т авиатоплива
  5. ↑ Ешь, пей, покупай: как развивается рынок нетопливных продаж на украинских АЗК
  6. ↑ Був спущений на воду стоянковий несамохідний нафтоналивний бункерувальник «БАКУ-1» — КССРЗ
  7. ↑ SOCAR — мережа автозаправних комплексів з підвищеною якістю обслуговування
  8. ↑ Socar начала торговать природным газом в Украине
  9. ↑ SOCAR сообщил о поставках первого миллиарда кубов природного газа
  10. ↑ Парк Гейдара Алієва в Києві. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 13 травня 2022. [Архівовано 2016-11-15 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Сквер Гейдара Алиева: ковер-водопад и восточные растения. the-city.kiev.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 20 вересня 2021.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SOCAR