ProPublica

ProPublica
Типорганізація 501(c)(3)
неприбуткова організація Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникPaul Steigerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано18 вересня 2007[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Правовий статуснеприбуткова корпораціяd і організація 501(c)(3) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сферажурналістське розслідування[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираМангеттен Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоInstitute for Nonprofit Newsd[3]
Глобальна мережа журналістських розслідувань[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
КерівникPaul Steigerd, Herbert Sandlerd, Richard Tofeld і Stephen Engelbergd (1 січня 2013)[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штат працівників50 ± 49 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
Дохід44 530 761 $ (2022)[6]
Вебсайт: propublica.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Нагороди

CMNS: ProPublica у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
ProPublica
Посилання
Типорганізація 501(c)(3) і неприбуткова організація Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникPaul Steigerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Започатковано18 вересня 2007[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Станчинний
Рейтинг Alexa18,909 (June 2019)[7]
Адреса офісуМангеттен Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: ProPublica у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

ПроПубліка (англ. ProPublica) — американська неприбуткова організація, розташована в Нью-Йорку. Це некомерційний ньюзрум, який має на меті проведення розслідувальної журналістики в інтересах громадськості.[8] 2010 року стала першим джерелом новин в Інтернеті, яке здобуло Пулітцерівську премію за п'єсу,[9] написану одним із її журналістів[10][11] та опубліковану в «New York Times Magazine» (недільному журнальному додатку до газети «The New York Times»),[12] а також на сайті ProPublica.org.[13] Організація стверджує, що її розслідування проводить трудовий колектив штатних журналістів-розслідувачів, а створені в результаті матеріали надходять інформаційним партнерам для публікації або трансляції. У деяких випадках журналісти «ProPublica» та її партнерів працюють разом над тією чи іншою історією. «ProPublica» співпрацює з більш ніж 90 різними новинними організаціями, здобувши вже п'ять Пулітцерівських премій.

Нагороди

Генрі Луїс Гейтс засідає у правлінні організації.

2010 року «ProPublica» спільно з іншою інформаційною організацією, нагородженою за інший матеріал, виборола Пулітцерівську премію за журналістське розслідування за «The Deadly Choices At Memorial» — історію, яка відображає в часі невідкладні вирішення питань життя і смерті виснаженими лікарями однієї лікарні, коли вони були відрізані повіддю, спричиненою ураганом «Катріна».[14] Її написала співробітниця «ProPublica» Шері Фінк, опублікувавши в журналі «New York Times Magazine»[12], а також на сайті ProPublica.org[13]. Це була перша Пулітцерівська премія, присуджена джерелу новин в Інтернеті.[10][11] Стаття також отримала Національну журнальну премію за репортаж 2000 р.[15]

2011 р. «ProPublica» здобула свою другу Пулітцерівську премію.[16] Репортери Джессі Айзінгер і Джейк Бернштейн отримали «Пулітцерівську премію за розкриття національної теми» за їхню серію матеріалів «The Wall Street Money Machine». Це був перший випадок, коли цю премію присуджено за низку історій, не оприлюднених у друкованому вигляді.

2016 р. «ProPublica» у співпраці з «Проектом Маршалла» завоювала свою третю Пулітцерівську премію, цього разу за роз'яснювальний репортаж, за «разюче дослідження і розкриття безперестанного неналежного розслідування правоохоронними органами повідомлень про зґвалтування та браку усвідомлення ними травматичного впливу на жертв цього злочину».[17]

2017 р. «ProPublica» і «New York Daily News» були нагороджені «Пулітцерівською премією за служіння суспільству» з приводу серії репортажів про застосування правил виселення Департаментом поліції Нью-Йорка.[18][19][20]

2019 р. репортер «ProPublica» Ганна Драєр удостоїлася «Пулітцерівської премії за нарис» за свою серію публікацій, що тримала в полі зору іммігрантів на Лонг-Айленді, чиї життя були знівечені незграбним переслідуванням «MS-13».[21] У травні 2020 року ProPublica отримала Пулітцерівську премію за суспільну службу за висвітлення прогалин у громадській безпеці на Алясці.[22]

Примітки

  1. а б OpenCorporates — 2010.
  2. https://www.propublica.org/about/
  3. INN Network DirectoryInstitute for Nonprofit News.
  4. https://gijn.org/membership/gijn-global-network/
  5. https://www.propublica.org/staff/
  6. Nonprofit Explorer: Research Tax-Exempt Organizations
  7. ProPublicaSite Info. Alexa Internet. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 11 червня 2019. [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.]
  8. About Us. Архів оригіналу за 6 січня 2009. Процитовано 11 січня 2009.
  9. "a story that chronicles the urgent life-and-death decisions made by one hospital's exhausted doctors when they were cut off by the floodwaters of Hurricane Katrina." - Pulitzer.org The 2010 Pulitzer Prize Winners: Investigative Reporting [Архівовано 15 квітня 2010 у Wayback Machine.], accessed April 13, 2010
  10. а б The Guardian, April 13, 2010, Pulitzer progress for non-profit news [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  11. а б ProPublica, Pulitzer Prize in Investigative Reporting: Deadly Choices at Memorial [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.]
  12. а б Sheri Fink, New York Times Magazine, August 25, 2009, The Deadly Choices at Memorial [Архівовано 9 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  13. а б ProPublica, August 27, 2009, The Deadly Choices at Memorial [Архівовано 26 червня 2010 у Wayback Machine.]
  14. Pulitzer.org The 2010 Pulitzer Prize Winners: Investigative Reporting [Архівовано 15 квітня 2010 у Wayback Machine.], accessed April 13, 2010
  15. National Magazine Award Winners 1966-2015. American Society of Magazine Editors. Архів оригіналу за вересня 9, 2015. Процитовано 9 травня 2017. [Архівовано 2015-09-09 у Wayback Machine.]
  16. A Note on ProPublica's Second Pulitzer Prize. ProPublica. 18 квітня 2011. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2012.
  17. T. Christian Miller of ProPublica and Ken Armstrong of The Marshall Project. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
  18. The Pulitzer Prizes: Public Service. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 11 квітня 2017.
  19. The 2017 Pulitzer Prize Winner in Public Service. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  20. 2017 Pulitzer Prize Winners. The New York Times. 10 квітня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  21. The 2019 Pulitzer Prize Winner in Feature Writing. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  22. Press, The Associated (4 травня 2020). 'Riveting' coverage of Alaska policing wins Pulitzer Prize. Bangor Daily News (амер.). Процитовано 4 травня 2023.

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia