OG-107 (однострій)
Однострій OG-107 — основний військовий однострій усіх складових Збройних Сил Сполучених Штатів з 1952 до 1989 року. Його назва походить від коду армії США для кольору «Оливково-зелений 107» (англ. Olive Green 107, OG-107) та «Оливково-зелений 507» (англ. Olive Green 507, OG-507), які є відтінками темно-зеленого кольору, причому OG-107 виготовлявся з бавовняної тканини, а OG-507, що з'явився на початку 1970-х років — з суміші поліестера та бавовни. Не дивлячись на різницю кодів, кольори на обох тканинах були майже ідентичні. Сам крій одностроїв з камуфляжем OG-107 мав назву тропічний бойовий однострій (англ. Tropical Combat Uniform) або однострій для джунглів (англ. Jungle Fatigues). Протягом 1980-х років в Збройних силах США однострій OG-107 був замінений на новий бойовий однострій BDU, але продовжував використовуватись арміями кількох інших країн, зокрема тих, які отримували військову допомогу від Сполучених Штатів. Конструктивні особливостіУсі версії виготовленого з бавовняного сатину однострою OG-107 мали кілька основних конструктивних особливостей. Сорочку можна було носити заправленою в штани або навипуск, залежно від уподобань місцевого командира. У випадку спекотної та вологої погоди, військовим офіційно дозволялось засукати рукави та тримати сорочку навипуск. На передній частині сорочки знаходились вертикальна лінія гудзиків та дві накладні кишені у верхній частині грудей, що закривалися накладними клапанами також на ґудзиках. Штани з прямими холошинами, призначеними для заправляння у черевикі з двома простими накладними кишенями спереду з прорізами та двома простими накладними кишенями з застьобками на ґудзиках ззаду. Бавовняні версії, як правило, швидко вицвітали до зеленувато-сірого кольору, в той час як поліестрово-бавовняний варіант, що використовувався в одностроях OG-507, залишався темнішим набагато довше. ІсторіяОднострій OG-107 був представлений в 1952 році на заміну старого однострою M1943 і до початку війни у В'єтнамі він став стандартом для використання як у військах, що базувались у самих Сполучених Штатах, так і підрозділах, розгорнутих за кордоном. На початку 1967 року замість одностроїв з камуфляжем OG-107, елітним підрозділам повітряно-десантних військ та силам та спеціальних операцій у Південному В'єтнамі почали видавати однострої аналогічного крою з камуфляжем ERDL. Оскільки однострої з камуфляжем ERDL постачались у великій кількості, вони почали поступово заступати однострій OG-107 також в інших бойових частинах в Південно-Східній Азії, тоді як однострої з камуфляжем OG-107 продовжували використовувались в тилових районах. Після виведення американської армії з Південного В'єтнаму в 1973 році, армія США припинила масовий випуск одностроїв з камуфляжем ERDL, залишивши його лише окремим підрозділам, тоді як однострій з камуфляжем OG-107 залишався стандартною уніформою у самих Сполучених Штатах і в американських військах за кордоном (за межами Південно-Східної Азії) протягом 1960-х і 1970-х років. Однострій OG-107 використовувався збройними силами США протягом найдовшого часу — з 1952 року до прийняття OG-507 у 1975 році. Протягом цього часу в однострій були внесені незначні зміни, наприклад, у середині 1960-х років на манжети було додано розрізи та гудзики. Базові моделіІснувало три основні моделі однострою OG-107 з бавовняного сатіну: «Тип I» (1952—1963)Перша модель однострою OG-107 — «Тип I» була представлена в 1952 році і залишалася практично незмінною протягом 10 років виробництва. Сорочка мала рукав без справжніх манжет чи ґудзиків; це був просто прямий рукав із простим подолом на манжеті. Дві нагрудні кишені сорочки та дві задні кишені штанів мали прямокутний клапан, який застібався на ґудзики. Гудзики були «тарілчастого» стилю, і більшість виробів 1950-х років були темно-коричневого кольору, тоді як більшість продукції 1960-х років були темно-зеленими. Штани також мали простий регулюючий язичок на талії, який можна було застібнути. Розміри сорочки та штанів також були розділені на групи (Small, Medium, Large тощо). Ця модель була замінена в квітні 1963 року, коли з'явилися специфікації для другої моделі. «Тип II» (1963—1964)Виробництво однострою «Тип II» розпочалось в квітні 1963 року і продовжувалось протягом року. Однострій мав кілька невеликих відмінностей від типу I, але єдиною помітною зовні зміною були клапани кишень на сорочці зі «зрізаними» кутами, замість прямокутних на попередній версії. Як і у випадку з типом I, розміри сорочки та штанів також були розділені на групи. Через обмежений час виробництва цей однострій зустрічався не так часто, як Type I або III. «Тип III» (1964—1989)«Тип III» є найпоширенішою моделлю, і її можна розділити на дві версії залежно від часу виготовлення та матеріалу.
ВаріантиНа замовлення приватних осіб, часто випускалися індивідуальні версії з окремими модифікаціями одностроїв OG-107/OG-507. Офіцери час від часу додавали погони, як на службовій формі[1]. Інші поширені варіанти включали закриті клапанами на ґудзиках «сигаретні кишені» зверху на обох рукавах, кишеню для ручок, додану на лівому рукаві вище ліктя, і додаткові бічні «вантажні» кишені на штанах[2]. Жінкам-військовослужбовцям видавався різновид цієї форми, що включав сорочки, які мали ґудзики ліворуч, а не праворуч, і обидві складові однострою були скроєні відповідно до жіночих розмірів. Користувачі
Див. такожАктуальна уніформа США
Колишня уніформа США
Примітки
Джерела
Подальше читання
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia